Відповідно до ст. З Конституції України людина, її життя і здоров'я, недоторканність
і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та
їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження
і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави. В повній
мірі це стосується права працівника на безпечні і здорові умови праці і права
власника на захист його прав власності.
Внутрішній трудовий розпорядок — не сукупність норм, що встановлюють порядок
взаємовідносин у трудовому колективі в процесі праці: між власником або уповноваженим
ним органом і працівниками, між працівниками безпосередньо — взаємовідносини
в порядку підпорядкованості і взаємодії.
Будь-яка спільна діяльність людей повинна бути, як мінімум, належним чином
узгоджена, тобто здійснюватись в певній послідовності, у взаємодії між різними
її учасниками, у злагодженому виконанні ними покладених на них функцій, тому
що результативність такої діяльності, її успіх залежать від того, наскільки
вдало вона організована, наскільки чітко і неухильно виконують свої обов'язки
всі учасники такої діяльності.
Тарифна система — не встановлена нейтралізованими нормативними актами і тарифними
угодами сукупність нормативів щодо оплат праці робітників і службовців залежно
від складності, інтенсивності роботи, умові характеру виробництва, природнокліматичних
умов, в яких їм доводиться працювати.
Однією із найважливіших умов трудового договору є оплата праці найманого
працівника. Вона є реалізацією принципу винагороди за його працю і спрямована
на відновлення трудової функції працівника.