Причиною весняного попиту, за словами директора одного зі столичних соляріїв Сергія Сторожука, є бажання попередньо підготувати шкіру перед поїздкою на море, "щоб не сидіти декілька днів під парасолькою та щоб виглядати гарними, засмаглими, адже весною люди починають роздягатись".

Зимою ж приходять до штучного джерела ультрафіолету українці за "гормоном радості" серотоніном та вітаміном Д, якого, за переконаннями науковців, отримати не завжди вдається.

"Зараз в солярії використовують лампи, які сприяють засмазі, проте мають дуже низьку здатність до синтезу вітаміну Д. А для того, щоб збільшувати цю здатність, потрібно так змінювати спектр випромінення цих ламп, щоб було більше короткохвильових фотонів, у яких велика енергія. Однак вони можуть швидше призвести до опіків.

Тому такого типу солярії потрібно буде переводити в розряд фототерапії в клініки, а не робити їх предметами побутового обслуговування. Таким чином, при чіткій дозиметрії, будуть припинені дискусії про користь та шкідливість соляріїв", - відмічає доктор фізико-математичних наук, співробітник Інституту фізики НАНУ Ірина Теренецька.

Поборотись із депресією у зимово-весняний період можна, створивши мінімальну засмагу, однак наслідки такої "боротьби" можуть бути невиправними.

"Якщо є відчуття, що ультрафіолет впливає на психоемоційний стан людини, особливо в перехід на зимово-весняний період, можливо, для таких людей є доцільним мінімальне використання ультрафіолету, але з урахуванням фоточутливості та індивідуальної мінімальної еритемної дози (доза ультрафіолету, при якій помітне легке почервоніння на шкірі незагорілої людини)", - погодився голова проблемної комісії МОЗ з дерматології та венерології Юрій Андрашко.

Однак він застеріг: "Якщо організм готовий до зими, то в ньому змінюється обмін речовин, відбуваються зміни в структурі гідро-ліпідної мантії шкіри, тої плівочки, що покриває шкіру і є секретом сальних та потових залоз. Змінюється активність та сутність роботи цих залоз, які готують організм до інших кліматичних умов. По суті, організм стає неготовий до більшої агресивності ультрафіолету. Тому не потрібно закидати його в солярій".

Тож якщо не приваблює перспектива побачити ефект фото-старіння на власному прикладі, який помітно не одразу, але після 25-30 років при регулярному опроміненні, солярії варто уникати.

До того ж штучне сонце сприяє появі новоутворень, розвитку алергодерматозів, особливо у людей з підвищеною чутливістю до ультрафіолету. 

Таких захворювань можна уникнути, звернувшись до медичної установи. Адже там часто використовують спеціальні прилади, які виключають усі шкідливі промені.

"Солярій може бути використаний як естетичне короткотривале покращення вигляду шкіри умовно здоровими людьми, проте при цьому солярій - це передчасне старіння, ризик подальших результатів. Сьогодні є альтернатива солярію - це спеціальні прилади, де всі шкідливі промені виключені. Наявна тільки найбільш корисна довжина хвилі 311 нанометрів.

При використанні цих апаратів окрім створення естетичного вигляду шкіри, відбувається лікувальна дія. Проте такі прилади знаходяться тільки у медичних закладах. В Україні вони є майже у всіх великих містах", - розповідає завідувач кафедри дерматовенерології та косметології ФПН Донецького національного медичного університету Тетяна Проценко.

Рак за "п'ятак"

У соляріях кількість необхідних хвилин для засмаги визначають за фототипами шкіри та подекуди враховують потужність ламп.

Не засмаглим "новачкам" пропонують при першому відвідуванні обмежитись чотирма хвилинами, в подальшому збільшуючи тривалість процедури до 20-25 хвилин. 

Хвилина таких послуг у Києві коштує в середньому 4 гривні 30копійок. На заході країни доведеться заплатити від 3 гривень 60 копійок, а на сході - від 3 грривень 90 копійок. 

"Якщо людина прийшла перший раз і видно, що вона світла, ще не засмагала, то найкраще починати із 4 хвилин. Я сама рекомендую. Бувають люди, які кажуть, що хочуть побути 8 - 10 хвилин. Проте я кажу, що так робити не можна. Бо потім будуть проблеми", - розповідає адміністратор одного зі столичних салонів краси Євгенія.

В одному з харківських соляріїв запевнили: "Більше, ніж необхідно, вам не дадуть, а так ви визначаєте самі скільки хочете. В середньому це 5-10 хвилин". 

Свобода вибору у цьому випадку може закінчитись раком.

"Те, що ми сприймаємо як бажаний ефект - засмага, є захисною властивістю шкіри. Ультрафіолет, при інтенсивному тривалому впливі на організм та шкіру безпосередньо, створює в ньому прецедент до порушення балансу, гомеостазу. Ультрафіолет сприяє порушенню поділу клітин, впливаючи на апоптоз, тобто запрограмоване відмирання клітин, впливає на ДНК клітин, на ядерну субстанцію", - розповідає Андрашко.

"Тому засмага не є корисною ні для організму, ні для шкіри безпосередньо", - вважає медик. Отримати необхідну кількість вітаміну Д можна, не доводячи шкіру до появи еритеми, почервоніння. 

Кому табу

Якщо ж все-таки людина вирішила засмагати, то необхідний попередній огляд шкіри, який може провести тільки фахівець.

"Потрібно, по-перше, чітко знати, які препарати вживав пацієнт. Якщо він приймав протизапальні препарати - це вже факт протипоказання. Особливо, коли простежуються захворювання імунного характеру. По-друге, який стиль харчування пацієнта. Чи не було обгорання раніше. Дерматолог повинен оглянути невуси (пігментні плями) та зробити дерматоскопію (візуальний метод діагностики стану шкіри).

Тільки після цього, коли всі протипоказання будуть виключенні, визначена індивідуальна мінімальна еритемна доза, з урахуванням потужності апарату можна використати солярій, але тільки для створення мінімального захисного фону. Це може адаптувати шкіру до ультрафіолету, особливо, якщо люди планують весною чи раннім літом їхати на море", - розповідає Юрій Андрашко.

Таким чином тільки лікар може визначити, чи буде користь від сонячних ванн. Адже протипоказаними є солярії для людей із 1, 2 фототипом шкіри.

Не можна засмагати, якщо на шкірі більше 10 шкірних новоутворень. "Застосування солярію недопустиме, коли людина приймає медикаменти", - відмічає Тетяна Проценко. 

Особливо, коли йдеться про препарати для зниження рівня цукру в крові, антидепресанти, протиалергічні, сечогінні, сульфаніламідні - протибактеріальні, протигрибкові препарати, деякі судинорозширюючі.

Небажаним є використання солярію, якщо жінка вживає протизаплідні препарати.

Вплинути на дію ультрафіолету можуть й продукти, які вживає чоловік чи жінка, особливо, якщо у людини чутлива шкіра.

Так інжир, шпинат, морква, селера, гарбуз, фенхель, пастернак, кінза, щавель можуть "притягувати" ультрафіолетові промені.

Не можна використовувати ефірні масла та косметичні засоби, тим паче, якщо до їхнього складу входить бергамот.

Медики не втомлюються наголошувати на необхідності заборонити доступ до соляріїв дітей та підлітків.

Фейс-контроль

Основний контингент, що користується штучним сонцем, - це жінки у віці від 20-25 років, проте 1-2% - шістнадцятирічні дівчата, відмічають працівники соляріїв.

"Засмагають дівчата, особливо перед випускними вечорами, а так протягом року дітей до 16 років немає", - каже адміністратор львівського солярію Надія.

В європейських країнах, де сонце нечастий гість (наприклад, у Великобританії) танорексія - хворобливе бажання постійно бути засмаглим - набирає обертів, особливо серед підлітків. В Україні не часто почуєш застереження про небезпеку такої недуги. Тим часом дерматолог Тетяна Проценко відмітила, що близько 5% її пацієнтів страждають танорексією.

Для українських підлітків двері соляріїв навстіж відчинені, тоді як у Європі особам до 18 років доступ до "штучного сонця" заборонений. 

"У Франції солярії об'єднані у загальну комп'ютерну мережу. Відвідувачу необхідно вказати свої дані, щоб дізнатись, скільки ультрафіолетового опромінення він отримав цього року, чи не перевищив допустиму дозу, яка є індивідуальною для кожної людини. Таким чином дізнається і вік людини", - розповів доктор медичних наук, генеральний директор Українського інституту пластичної хірургії і косметології "Віртус" Володимир Цепколенко.

"У Бразилії взагалі заборонили використовувати солярії до 35 років", - відмічає Андрашко. 

За даними Всесвітньої Організації Охорони Здоров'я, використання соляріїв до 35 років підвищує ризик розвитку меланоми на 75% (меланома - це одна з найбільш злоякісних пухлин, у яку перероджуються вроджені або придбані пігментні плями).

До того ж, обгорання у дитячому віці є однією з головних причин виникнення меланоми у більш зрілому віці.

За даними Міністерства охорони здоров'я, меланомою в Україні з 2000 по 2008 рік захворіло 22 295 осіб. При чому найбільший приріст захворювання простежують у людей похилого віку.

В трійку перших областей за темпами приросту захворювання на меланому входять Волинська, Херсонська та Миколаївська. Процент збільшення хворих становить відповідно 22%, 16% та 12,4% щорічно.

Однак статистики хворих на меланому саме через вплив соляріїв, за словами Юрія Андрашка, немає.

"Захворювання на меланому людей, які піддавались впливу солярію, ніхто не веде, бо у нас не виокремлювали окремі спостереження саме за цією групою. Прекрасно розумієте, що це є заклади не медичні, а салончики, де не ведеться ні облік, ні реєстрація", - відмічає голова проблемної комісії МОЗ з дерматології та венерології. 

Тим часом в українських соляріях не бачать причин не давати підліткам "посмажитись".

"Діти на сонечку загоряють також. На море вони також їдуть. Хто сказав, що їм не можна засмагати? Їм йти в солярій можна, але половину часу того, що засмагають дорослі. Наприклад, якщо дорослий на даний момент з певним типом шкіри може засмагати 10 хвилин, то дитина - 5, або якщо дорослий - 5 хвилин, то дитина - 2", - розмірковує адміністратор львівського солярію Надія.

Її колега із харківського солярію не радить приходити дітям, проте не виключає можливості неповнолітнім отримати дозу опромінення: "Якщо дитині потрібен вітамін Д, то на хвилинки 3 зайти можна. Я не говорю, що це дуже шкідливо, але в дитячому віці це не потрібно".

Причому адміністратор пустила б до солярію і п'ятирічну дитину.

Такі тлумачення можливі через те, що в соляріях, які не входять до медичної установи, можуть працювати люди без спеціальної освіти. До того ж, діяльність таких соляріїв ніким не контролюється, бо не підлягає ліцензуванню. 

Коли солярій використовують у медичній установі, щоб надавати послуги за призначенням лікаря, ліцензія на таку діяльність є обов'язковою. 

"Із 62- х підприємств, зареєстрованих у Дарницькому районі Києва, яким ми відправили пропозиції виконати вимірювання характеристик оптичного випромінювання соляріїв, 59 проігнорували. 

Три салони, які відгукнулись на пропозицію, нещодавно закупили обладнання, тому, природно, що лампи ще не вичерпали свій ресурс, і там дійсно, все було в нормі", - розповідає начальник науково-виробничого відділу метрологічного забезпечення оптико-фізичних вимірювань ДП "Укрметртестстандарт" Андрій Глєбов.

Усі фото "Німецької хвилі"