Мінкульт не радить показувати російський фільм про УПА. Росіяни чекають Януковича - Суспільство - Каталог статей

Міністерство культури і туризму не рекомендує до показу фільм "Мы из будущего 2" на території України. У цій стрічці українці зображені радикальними націоналістами, які воюють тільки на німецькому боці, а російських хлопців називають окупантами. Українці – невігласи і п’яниці. Продюсер скандального фільму сподівається, що нова влада на чолі з Віктором Януковичем дозволить картину до прокату в Україні.

Міністерство культури і туризму не рекомендує фільм "Ми з майбутнього 2" для перегляду на території України.

Про це йдеться у повідомленні, опублікованому на офіційному сайті відомства у середу.

"Деякі епізоди картини є досить провокаційними у моральному плані і викликають особливе занепокоєння, зважаючи, що фільм передусім, спрямований на молодіжну аудиторію. На нашу думку, в цих фрагментах простежується тенденція до розпалювання міжнаціональної ворожнечі та суб'єктивний погляд на історичні події", - йдеться у коментарі Мінкульту.

Стрічку режисера Олександра Самохвалова вже встигли передивитись члени комісії з питань розповсюдження і демонстрування фільмів при Мінкульті. Відтак експерти не рекомендували дистрб'ютору ТОВ "Сінергія" купувати права на показ цього фільму.

Як пояснила "Українській правді. Життя" керівник Державної служби кінематографії Анна Чміль, рішення експертної ради Мінкульту ще не означає, що стрічка заборонена до показу на території нашої країни. Перед тим як придбати права на показ кіна, дистриб'ютор віддає його на показ у згадану експертну раду при Мінкульті. І вже отримавши висновки експертів, вирішує, чи варто купувати права на показ, чи ні.

Але якщо дистриб'ютор таки зважиться показувати скандальну картину на широкому екрані, її знову передивлятимуться експерти, цього разу Держслужби кінематографії, і дозволятимуть чи не дозволятимуть перегляд.

"Тобто офіційної заборони на видачу прокатного посвідчення не існує. Існує висновок, пов'язаний з недоцільністю", - роз'яснила Анна Чміль.

"Я сподіваюсь на деякі зміни в уряді Україні у зв'язку зі зміною влади і приходом Віктора Януковича. Думаю, що і в Мінкульті будуть кадрові перестановки. Так що ми вирішили почекати пару тижнів і звернутися до експертної комісії з проханням ще раз подивитися наш фільм і оцінити його. Він буде показаний в Україні, питання - коли. Нам невигідно чекати - зовсім скоро з'являться перші піратські копії", - заявив Атоян, повідомляє російське видання "Взгляд".

На думку продюсера, українці дуже хочуть побачити цей фільм, але стара влада не дає такої можливості.

"Я бачив реакцію на фільм української публіки - на початку лютого ми влаштовували прес-показ у Києві. Зал аплодував. Один з центральних українських телеканалів дуже хоче отримати права на картину. Це ж абсурд! Люди мріють подивитися кіно, а влада не дає!" , - стверджує Атоян.

Боротися за показ фільму в Україні Атояна штовхають і фінансові питання. Як він зізнавався раніше, "ми ж втрачаємо гроші по Україні. Український прокат нормального хорошого фільму - це 10 % каси".

Анна Чміль стрічку "Ми з майбутнього -2" вже подивилась. Вона не розуміє, навіщо українцям платити гроші за перегляд фільму, в якому нас постійно принижують і ображають.

"Насправді там є дуже багато принизливих і образливих речей. Це кіно ніби реконструкція подій у дуже такі умовній і довільній (відповідно до історичних фактів) формі. І можна було врешті решт на це не дивитись. Але вся ця умовність і весь цей образний ряд по суті продовжує тенденцію тоталітарної доби, за якої у радянських фільмах практично в українці зображувались або зрадниками, або невігласами, або ущербними. І цей контекст ось такого приниження продовжується і у цьому фільмі", - сказала Чміль.

Як зауважує продюсер фільму Атоян, "ми знімали художнє кіно".

"Це нормально, що фільм злегка відхиляється від історичної правди, щось може бути домальовано. Але в цілому ми анітрохи не відійшли від реальності. До того ж, у нас були хороші консультанти. У тому числі з Історичного музею", - заявив Рубен Атоян.

У фільмі зіграли ролі син і онук Богдана Ступки. Остап Ступка зізнається, що з батьком про виконання цієї ролі не радився. Каже, погодився на роль одразу, бо в Україні кіно не знімають. Актор зізнається, колись його мати довго відмовляла сина від суперечливої ролі у фільмі "Вогнем і мечем".

"Але все ж таки треба працювати. Ти актор. Ти мусиш працювати, а ці ідеологічні нюанси - хто кому...." - розповів ТСН Остап Ступка.

У будь-якому випадку, переконує Анна Чміль, це кіно неякісне.

"Ні, це не якісне кіно. Тут навіть про якість не йдеться. Тут дуже умовно здійснено реконструкцію подій Великої вітчизняної війни. І з нашим незнанням достовірності, і з нашим упередженим ставленням до ООН-УПА і з апріорним приниженням цих людей і відведенням їм ролі вбивць, алкоголіків, п'яниць.... (дивитись його не варто)" - каже Анна Чміль.

З синопсису фільму: "Вони зустрілися на полі реконструкції військових подій, де хотіли просто пограти у війну. Але війна вирішила пограти з ними ... Герої першої частини фільму Борман і Череп виявилися в 1944 році разом з двома молодими українцями - Тараном і Сірим, які грали у війну на іншій стороні. Конфлікт вийшов за рамки гри і всі четверо потрапили в саме пекло боїв знаменитої Львівсько-Сандомирської операції 1944 року. Кожному з них довелося здійснити свій подвиг і об'єднатися перед лицем спільного ворога, щоб повернутися додому і зберегти своє майбутнє".