Порівняльна характеристика Мотрі та Явдохи
Яскраво змальовані в романі «Хіба ревуть воли, як ясла повні» жіночі образи, зокрема образи Мотрі та Явдохи.
Мотря
— бідна трудівниця. У словах: «Не судилося Мотрі щастя. Не знала вона
його змалку, не бачила дівкою, жінкою; не сподівалася замужнюю вдовою», —
уся її нелегка доля. Вийшла заміж, щоб мати хоча б притулок. Явдоха ще в
ранньому віці призвичаїлася до крадіжок, до торгівлі своїм тілом.
Одруження з розбійником Максимом зробило її багачкою.
Мотря — чесна і справедлива. Вона намагається не допустити сина до
слизької дороги, заспокоює його. Вона вірить, що чесність роду є
найголовнішою цінністю трудового селянства. Цим засадам народної моралі
Мотря була вірна все життя. І саме вони не дозволили їй мовчати, не дали
покрити страшний злочин сина, змусили заявити на нього у волость. Для
Явдохи ж нічого святого не було. Мораль соціального дна увійшла в її
кров і плоть. Вона зневажливо ставиться до тих, хто чесно працює. На
оглядинах їй дуже не сподобалась і Чіпчина хата, низька та тісна, і
Мотря, стара, згорблена жінка, висушена гіркою нуждою та лихом. Все це
розкопирсало «хижу, падку на розкіш та на прибуток натуру Явдошину».
Заради збагачення вона готова була на все. Нажива і прибуток
виправдовували в її очах будь-які способи. Поняття честі для неї не
існувало.
Цих зовсім різних жінок з протилежними поглядами на життя
об'єднувала любов до дітей. Мотря — любляча мати: «...не дай боже,
занедужає Чіпка, — Мотря сама не своя. Цілу ніч очей не заплющить:
сидить над ним, плаче, молиться...». Народження Галі зразу все
переломило в житті Явдохи: «Гулянки одлетіли; жарти — теж: виступили
наперед клопоти...». Вона бажала дочку виростити в багатстві та розкоші.
Цього ж бажала і Мотря. Але Мотря тяжко працює з раннього ранку до
пізньої ночі, щоб забезпечити сина, а Явдоха прийнялася за діло молодих
літ — за крадіжку.
В образі Мотрі автор показав життя бідного селянства, його мрії та
прагнення, а образом Явдохи утверджував, що мораль злодіїв-розбійників і
багатіїв — однакова.
|