 |
Статистика |
 |
|
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0
|
 |
|
 |
Література, реферати, бланки |
 |
ВОЛОДИМИР САМІЙЛЕНКО: ГОРЕ ПОЕТА
|
| 22.04.2011, 23:22 |
ВОЛОДИМИР САМІЙЛЕНКО
ГОРЕ ПОЕТА
Люде добрі! Пожалійте
Бідолашного піїту,
Що від горя, від наруги
За слізьми не бачить світу.
Розкажу вам все. Учора
Я зайшов собі в крамничку,
Щоб на вечір запастися —
Лойову купити свічку.
І гидкий, поганий крамар
(Чи бува що в світі гірше?)
Загорнув мені ту свічку
У мої чудовні вірші!
Від зневаги, від досади
Не заснув я цілу нічку.
Боже! У мою поему
Лойову вгорнули свічку!
Ту поему вірш по віршу
Я складав старанно, пильно,
Перелічував трохеї,
Розміряв їх так прихильно;
Розкуйовдивши волосся,
Не одну писав я нічку,—
І в чудовную поему
Лойову вгорнули свічку!
Я, скінчивши ту поему,
Сам відніс її в цензуру,
Сам продав її в книгарню,
Сам продержав коректуру.
Видавець мені за неї
По копійці дав за стрічку,
І в такий утвір коштовний
Лойову вгорнули свічку!
Ні, не хочу більш терпіти
На землі неправди злої!
Хай же смерть мене сховає
Від наруги навісної!
Напишу останні вірші,
Та тоді із моста в річку...
Як? в мої чудовні твори
Лойову вгорнули свічку!
Напишу я в заповіті:
Хай сховають мене в полі,
Хай високий хрест поставлять,
Щоб виднівсь на всім роздоллі.
На хресті ж, на вічний спомин,
Мідну хай приб'ють табличку
І напишуть: «В його твори
Лойову вгорнули свічку».
|
|
Категорія: Українська та зарубіжна література | Додав: vladzyo
| Теги:
|
| Переглядів: 445 | Завантажень: 0
| Рейтинг: 0.0/0 |
|
 |
Copyright MyCorp © 2024 |
 |
|
