Субота, 30.11.2024, 19:46
ТОП-каталог
Головна Мій профільРеєстрація ВихідВхід
Ви увійшли як Гість · Група "Гості"Вітаю Вас, Гість · RSS

Меню сайту
Реклама

Реклама в Интернете


Реклама в Интернете
Пошук
Категорії розділу
Право [38]
Філософія [1]
Економіка [0]
Українська та зарубіжна література [1619]
Психологія [1]
Історія [8]
Політологія, ідеологія [27]
Реклама
Форма входу
RSS
RSS
Реклама

Наше опитування
Оцініть сайт
Всього відповідей: 254
Друзі сайту
Украинский портАл Яндекс цитирования
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
 Література, реферати, бланки
Головна » Файли » Література » Українська та зарубіжна література

ВАСИЛЬ БАРКА: СУДНА ДОРОГА
30.03.2011, 23:31
ВАСИЛЬ БАРКА
СУДНА ДОРОГА


І
Дві неділі, дві вінечні долі,
над гризню гармат рідніли.
Хоч від гілки віолет медовий
близько брався до одвірків.

Грішник, де з навал незваних танків
близять розблиски в розбої, -
став: стріляйте! а не згоден знати
тьми з неправди гробової.

І калікою з обжинків крови,
дотерпівши смерть, як прірву,
звівся - кривду ночі відбороти:
в знаках дикістю звірину.

Вибийся з тенет: мов олень рани,
огняної - в плечі хворі.
По крижинах моря, в вибух браних,
вийди крізь метіль безкормиць...

Тінню непривітною, а встати -
з праху, з пастки навернувшись:
тінню Савла - на поріг останній,
де досвітлюються душі.

Нивами обнов, де й горе кожне,
множиться на грізний сполох:
до джерел, як птах з пожеж, чи зможе
перейти душа поволі?

Дві неділі - дві любові: в крузі
сонця й місяця взоріли,
обіходячи, аж море скрушить
гріх і посклада зернини.

II
Дві неділі, - де не змовкне в ярмах
океан! (і гори чули);
що одна світанний вінчик брала,
друга з полудня палючий.

Подаровано не мідну скриню,
а сердечну правду в денність.
Знов галузками садів наринуть,
ганячись, вали квітневі.

Все, що зріднене від серця - вічне;
понад океанний розпач:
буде все біліти! в зірці скличе -
жити, де зійшла, дівоча.

На безмежності по димній смузі,
переходячи, вітрильце -
свідчить, свічкове! хоч вітер змучив:
півпелюстки з бурі бризне.

Нам розділено стежки пропащі -
з вибухів, при злих руїнах...
скрізь війна: світопожежний ящер
пекла! - до країв куріла.

Морок стінами біди з безодні
від зірок стежки відрізав -
хоч трояндні відсвіти назовні
в хмарі, що пашить, залізна.

Вже ізгой - на другім боці ночі -
до пророцтва зміг припасти...
мирний океан! стокрилля множить:
з горами, біліш від айстри.

Друга на порозі перестріла,
від його човнів і серпня,
витканого з блискавки - неділя
друга: криник! милосердна.
Категорія: Українська та зарубіжна література | Додав: vladzyo | Теги: ВАСИЛЬ БАРКА СУДНА ДОРОГА
Переглядів: 432 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Copyright MyCorp © 2024
Безкоштовний хостинг uCoz

ТУТ МОЖЕ БУТИ ВАША РЕКЛАМА