 |
Статистика |
 |
|
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0
|
 |
|
 |
Література, реферати, бланки |
 |
ВАСИЛЬ БАРКА: ДОЧАСНА ДОЛЯ
|
| 30.03.2011, 23:32 |
ВАСИЛЬ БАРКА
ДОЧАСНА ДОЛЯ
І
Враз веселка з усміхів бровою
склала в тучі семицвітник...
Так: само кохання молодою
вірністю з недолі втішить.
В серці гроз - веселка погасала,
як з вікна вино розлите.
В серці: осінь згадка! хоч і красна,
а безсмертником не сквітне.
Вслід само кохання відголосить
все крилатістю з безумства.
І довіку звіть, як свідків - сосни,
де труна його замкнулась.
А любов родинна, літній медвик,
званий з ниви, ждати буде.
В шлюбі - криник між дими щоденні
сходить: на життя подружнє.
Чара! нам одна дочасна, чиста,
суджена при брамі в юність...
І до неї на незнаних стрічах -
в схід живих очей звернутись.
П
З висоти даровано в прощення -
хліб, нескришений з громами.
Жінчина душа, з довір'я щедра,
вернеться: все примиряти.
Примиряти в доброту бджолину;
яблуневі дні для неї...
в згоді - в білій радості, сніжіють
з медом чистоти своєї.
Виднота олтарна в лілій стала,
від грудей розп'яття лившись:
приріднити кров'ю! враз - до щастя
в зірку викупля незлісних.
Люди, братні, нам обмиє очі
при дорозі сніжна хустка -
бачити! крізь смерть: світила Отчі,
в церкві небесами звуться.
|
|
Категорія: Українська та зарубіжна література | Додав: vladzyo
| Теги:
|
| Переглядів: 449 | Завантажень: 0
| Рейтинг: 0.0/0 |
|
 |
Copyright MyCorp © 2024 |
 |
|
