Серед ночі Київ Криється туманом. Розмовляє вітер З бронзовим Богданом. — Облітав я,— каже,— Вулиці всі чисто. Як змінився Київ, Це прадавнє місто! Де вітри гуляли, Там нові квартали...
А Богдан зітхає: — Що там ті квартали… Нині і кияни Зовсім інші стали. Я сто літ на площі Днюю і ночую, Але дуже рідко Рідну мову чую.
