Удосвіта встав я: темно ще надворі: Де-не-де по хатах ясне світло сяє, Сяє ясне світло, як на небі зорі: Дивуюсь, радію, у серця питаю:
"Скажи, віще серце, чи скоро світ буде?"
"Ой скоро світ буде, Прокинуться люде, У всяке віконце Засіяє сонце:"
Ой ударю ж зразу У струни живії: Прокиньтесь, вставайте, Старії й малії!
Віщуванням новим Серце моє б'эться, - Через край із серця Рідне слово ллється: