 |
Статистика |
 |
|
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0
|
 |
|
 |
Література, реферати, бланки |
 |
ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ: Невже прийти, вклонитись і сказати
|
| 22.04.2011, 00:19 |
ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ
Невже прийти, вклонитись і сказати
Невже прийти, вклонитись і сказати:
«Простіть!., незрячий я утік...
Тепер прозрів... вернувсь до хати..
. Прийшов... спокутати свій... гріх...»
Ні, ні! Ніколи, ні! Довіку!
Літа горітиму в огні,
Зроблю з себе старця-каліку,
Згнию, як лист, на чужині,
А не вернусь в ганьбі, в покорі
Не принесу я каяття.
Хоч би колись в кривавім морі
Й розквітло радісне життя...
Мене б додому не пустили
Червоні ріки на полях,
Кругом розкрилися б могили
І стали тіні на шляхах.
Пожовклі б кості застогнали,
Розкрили б черепи уста,
І руки вгору познімали б
Туди, де сяла їм мета.
Упала б мати на коліна
І, не вблагавши, прокляла...
О ні! Не знімуть в її сина
Вінка тернового з чола!
|
|
Категорія: Українська та зарубіжна література | Додав: vladzyo
| Теги:
|
| Переглядів: 387 | Завантажень: 0
| Рейтинг: 0.0/0 |
|
 |
Copyright MyCorp © 2024 |
 |
|
