ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ
ГРОЗА ПРОЙШЛА… ЗІТХНУЛИ ТРАВИ

Гроза пройшла… зітхнули трави,
Квітки голівки підняли,
І сонце, тепле і ласкаве,
Спинило погляд на землі.

Здаля розвіялись тумани,
Знов ясно, пахощі, тепло…
Спинилась кров, замовкли рани…
Прибите серце ожило.

Літає радість, щастя світе,
Дзвенять пташки в садах рясних,
Сміються знову трави, квіти…
А сльози ще тремтять на них.

1905