Я знаю—як виростеш—будеш питати —
хто таки справді був твій маленький батько —
і може ти и тоді мене не будеш знати —
і може не дійде до тебе про мене згадка.
І може ти мене любить не будеш —
може й тобі я буду незрозумілий і чужий —
може й тоді коло тебе будуть ці самі люди —
і тобі буде неясно — навіщо я жив.
Тобі про мене розкажуть —
і ти будеш лаяти мене за деякі гріхи —
ніхто не розважить бо не знаю я —
чи будеш —як зараз —
мене любить
ти.
Я не знаю — чи мені довго жить зосталося —
і я не винен, що моя путь важка —
але я знаю, що за оці гріхи
моє життя
змагалося —
і що зараз мене зрозуміла б тільки ти —
моя дочка!
