На вас, завзятці-юнаки, Борці за щастя України, Кладу найкращії думки, Мої сподіванки єдині. В вас молода ще грає кров,
У вас в думках немає бруду, Палає в серці ще любов До обездоленого люду… Не занехайте ж ви її, Не розгубіть по світі всує, Нехай вона ваш дух гартує У чесній, славній боротьбі! Бо стоголовий людський кат
Лютує-дужчає щоднини… Не можна тратить і хвилини, Поки ще стогне темний брат. Поки живий, мерщій несіть Сліпому світиво просвіти, І в серце, смертію повите, Живу надію закропіть!
Вшануйте рідну його річ,
Назвіть без хитрості своєю, І розженіте над землею Ви непрозору, глупу ніч… Хай кате жене, а ви любіть Свою окрадену родину! За неї сили до загину І навіть душу положіть. 1876.
