Липа Іван
Близнята
(скорочено)
В однієї бідної жінки народилися сини-близнята. Якось уночі мати сиділа над колискою дітей і думала про їхню долю.
Раптом біля неї з'явилася людська тінь і сказала, щоб жінка попросила у Долі для своїх дітей усе, що хоче.
Мати побажала, щоб діти не знали бідності, були щасливими й принесли щастя іншим: один — сучасним людям, інший — майбутнім.
Доля
вклала в душу одного хлопчика розуміння людських пристрастей і
подарувала три яблучка — скляне, золоте й райське. Другому синові Доля
дала глибоку допитливість і подарувала маленьку земну кулю.
Діти підросли. Перший був балакучим, веселим, допитливим, а другий —
мовчазним, спокійним, замисленим. Коли хлопці виросли, допитливий
помандрував світом, а веселий збудував палату, але не просту, а з
різними дивами. Цілий день стояла юрба, оглядала будівлю й весело
реготала. Усі були задоволені й ніби щасливі, л вили господаря. А коли
хтось залишався невеселим, його запрошували до покоїв. Там було на що
подивитися — і на кімнати у формі гарбуза чи дзвіниці, і на собачок,
одягнених як люди, і на мавп, і на акваріуми, і на слуг, що літали, як
вихор.
Якщо людей меншало, господар додавав до палати щось нове, ходив по
ярмарках, запрошуючи подивитися на дива. Ціла країна мала і того втіху.
Але це ще не все. Були в палатах три кімнати, в яких висіло по яблучку.
Хто 6 найсумніший туди не заходив, виходив веселим та задоволеним.
Мовчазний ставав говірким, обережний — відважним, журливий —
сміхотливим.
Жили люди, приходили в палату, були щасливі та веселі. І не помітили, як
сусідній цар крок за кроком захоплював їхню землю, поки й не заволодів
усією країною. Палату спалили, господар помер із горя, а держава
опинилась у неволі. Щастя батьків обернулось нещастям для дітей. Менший
брат мандрував світом, пізнав природу, людей. Коли повернувся додому, то
побачив, що його народ поневолений чужинцями. В одному селі почув казку
про чарівні барабан, млинок і шаблю, які можуть допомогти врятувати
народ від рабства. Відшукати ці речі здатні двоє чорних, що літають —
оглядають, двоє сірих, що гризуть — шукають, та двоє рудих, що нюшать —
приносять. Молодший брат зрозумів значення казки й розгадав загадку.
Дістав двох воронят, двох сірих щуренят і двох собачат. Вигодував їх,
навчив людської мови та й сам їхньої навчився. Щодня став посилати двох
воронів на схід і на захід, щоб знати, що діється у світі і як можна
повернути волю своєму народові.
Ворони, щури й собаки здобули в Британському королівстві чарівний
млинок, у Китайському царстві — чарівний барабан, з якого під гучний
дріб вискакують озброєні козаки. Шаблю, з якою нікого й нічого не будеш
боятися, мудрий брат дістав із допомогою океанського царя.
Поставив мудрий брат чарівний млинок, той закрутився від вітру — і все
змінилося: сліпі стали зрячими, глухі стали чути, німі заговорили, бідні
стали багатими, а нещасливі — щасливими. І зрозуміли, що всі вони
знаходяться в неволі. Кинулись до зброї — а її немає. Мудрий брат ударив
у барабан, з'явилися козаки, побороли ворогів у фортеці, але й самі не
повернулися, бо затрималися в чарівних яблуневих садах, які виросли з
яблук старшого брата. Тоді мудрий молодший брат узяв шаблю й пішов їх
визволяти. Та й сам заснув. Розбудила його чарівна земна куля,
подарована Долею. Викорчував він шаблею сад, розбудив усіх барабанним
боєм, прогнав разом із військом чужинців. Народ став вільним, і сам
мудрий брат із старого чоловіка перетворився на прекрасного юнака.
Коментар
Казка 1. Липи
навчає, що щастя людей — не пише в забавах і за-доволенні власних
потреб. Перш за все необхідна воля — як особиста, так і народу, держави в
цілому. Вигадані події, фантастичні речі допомагають осягнути важливі
істини, такі як любов до батьківщини, необхідність свободи й турботи про
майбутнє.
|
