ІВАН ДРАЧ: З ПІСНІ ПІСЕНЬ - Українська та зарубіжна література - Література - Література, реферати, бланки

ІВАН ДРАЧ
З ПІСНІ ПІСЕНЬ

Дівич-думу за димом пускаю,

Тільки б смуток водою збіг,

Простелю тобі, раю,

притулюсь собі скраю,

Хай мене він цілує

Поцілунками вуст своїх.

Чисту думу нараю,

чорну думу розраю,

Маю втіху, солодшу з утіх,

Простелю тобі, раю,

притулюсь собі скраю,

Хай мене він цілує

Поцілунками вуст своїх.

Легінка твоя

З усіх наймолодша,

Ласкавість твоя

Над вино солодша.

Наточи з моїх вуст

божевільного трунку

І втечи, і втечи,

бо не маєш рятунку —

Ласкавість моя

Над меди солодша

Ласкавка твоя

З усіх наймолодша.

То не зацвіну повів,

не кануперу, ні,

То мені серцем чадіти в самотині,

То ім'я запахуще твоє, мій милий,

Тим-то дівиці тебе улюбили,

Пахощі плинуть з твоїх улоговин,

Тим ти чудовен, пломенем повен —

Славу слала, вистилала,

Мала була — славно спала,

Погарніла нині, пахощі почула,

Вид твій мені пахне,

спала — не заснула...

ІВАН ДРАЧ З ПІСНІ ПІСЕНЬ

ІВАН ДРАЧ
З ПІСНІ ПІСЕНЬ