ІВАН ДРАЧ: САМОТНЯ ЛАСТІВКА - Українська та зарубіжна література - Література - Література, реферати, бланки

ІВАН ДРАЧ
САМОТНЯ ЛАСТІВКА

Самотня ластівка на дроті —

Одним одна, самотина.

Всі ластівки давно в польоті, —

Чому ж без вирію вона?

Така вже осінь, що аж голо.

Вже іній сонце розпина.

У вирій лист летить навколо,

Її мина, її мина.

Чи, може, їй крило підбито,

Чи, може, впала їй вина.

Тут розп'ястися з цілим світом —

Така печаль, що аж до дна.

Чи, може, так поля ці любить,

Вже йде морозу сивина.

А хто ж в мороз їх приголубить?

За все покутує вона.

До вирію ще стільки далей,

Вона ж стоїчно не зрина.

До тисячі моїх печалей

Іще одна — і не одна...

ІВАН ДРАЧ САМОТНЯ ЛАСТІВКА

ІВАН ДРАЧ
САМОТНЯ ЛАСТІВКА