* Сидиш одна у білій вежі до наших покликів німа. Вирують пристрастей пожежі, а ти сидиш у білій вежі, немає на лиці збентежень
та й радості також нема. Сидиш одна у білій вежі до наших покликів німа.
* В пивницях цідим давній мед, пісні складаєм для розваги: п'янить любовний тріолет, як у пивницях давній мед. А в чадну ніч лише стилет
утаємничений у зраді. В пивницях цідим давній мед, пісні складаєм для розваги.
* Гарцюють нетерпляче коні - розпочинається турнір! Цвітуть китайчані попони - гарцюють нетерпляче коні. А князь на злоченім ослоні
до всіх прихильно зводить зір. Гарцюють нетерпляче коні - розпочинається турнір. Збудись князівно, і ожий, бо нам потрібні ідеали, без них мечі немов у ржі - збудись, князівно, і ожий! Серед вогненних вітражів
кричу, відкинувши забрало: Збудись князівно, і ожий, бо нам потрібні ідеали!
* У герці вибитий з сідла, лечу під ковані копита, заслала світ червона мла - я в герці вибитий з сідла. Та з вежі промінець тепла
ще вічі встиг мої прикрити, У герці вибитий з сідла, лечу під ковані копита.