Раптом та ніч, уповання довгого трунок, задихаюсь і рвусь, як натягнений смик В павутинні панчіх ноги твої, як струни, в білім футлярі скрипка, яка не спить.
Спраглі ми вперше музики одкровення, лише зачувши їдкий солов'я камертон. Шаленіє тройзілля, труйзілля по наших венах, а в чорнозіллі цноти червцю вибухає бутон.
Озиваєшся, скрипко, тіла свого повноліттям,
у пісні пристрасті шал і чистості жаль. Раптом ця ніч, це одкровення червоне, коли приходить кохання великий скрипаль.
