"Ей, Хведьку, вчись! Ей, схаменись! - Так панотець казав своїй дитині: - Шануйсь, бо, далебі, колись Тму, мну, здо, тло - спишу на спині!"
Хведько не вчивсь - і скоштовав Березової кашки, Та вп'ять не вчивсь і пустував - Побив шибки і пляшки; І, щоб не скоштувать од батька різочок, Він різку впер в огонь та й заховавсь в куток. Аж батько за чуб - хіп! - і, не знайшовши різки,
Дрючком Хведька разів із шість оперезав!.. Тоді Хведько скрізь слізки Так батькові сказав: "Коли б було знаття, що гаспидська дрючина Так дуже дошкуля, то, песька я дитина, Коли б я так робив: Я б впер дрючок в огонь, а різки б не палив!"
