ГОЛОБОРОДЬКО ВАСИЛЬ АВТОБУС—Я
Ще вчора я нізащо б не погодився на твій від'їзд, ти ж знаєш як боляче мені було б дивитися на автобус, що від'їжджає, автобус, засклений поглядом моїх очей.
Мала розрада знати, що ти від'їжджаєш не назавжди.
А сьогодні я з радістю кладу праву долоню автобусом на дорогу, долоня вивищується на чотирьох колесах, двері розчиняються, ти заходиш в автобус,
купуєш квиток, усідаєшся біля вікна — і несе тебе моя долоня до зупинки, де тобі сходити, звідки тобі ближче додому. Як надумається тобі повернутися, виходь на ту ж зупинку, там тебе чекатиме автобус
із обох моїх рук.
