Субота, 04.01.2025, 15:20
ТОП-каталог
Головна Мій профільРеєстрація ВихідВхід
Ви увійшли як Гість · Група "Гості"Вітаю Вас, Гість · RSS

Меню сайту
Реклама

Реклама в Интернете


Реклама в Интернете
Пошук
Категорії розділу
Біографії [1020]
Реклама
Форма входу
RSS
Список усіх кандидатів на посаду Вінницького міського голови

Вінницька міська рада Кількість кандидатів на посаду міського голови 10   ПІБ (попередні ПІБ) Дата та місце народження Висування Відомості Борзов Сергій Сергійович 12.04.1980 м.Вінниця ПОЛІТИЧНА ПАРТІЯ “СЛУГА НАРОДУ” Громадянин України, освіта вища, член ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ “СЛУГА НАРОДУ”, Вінницька обласна державна адміністраця, Голова Вінницької обласної державної адміністрації, місце проживання: м.Київ., судимість відсутня Кармаліта Сергій Володимирович […]

The post Список усіх кандидатів на посаду Вінницького міського голови appeared first on Інформаційний простір.

Шовковського заявили до збірної на гру із Францією

Виявлені у воротарів збірної України з футболу захворювання на COVID-19 змусила наставників нашої команди зробити досить неочікувані корективи. На гру із збірною Франції заявили ветерана українського футболу Олександра Шовковського, який зараз є помічником головного тренера збірної. Зазначається, що Шовковський буде резервним голкіпером. Офіційна заявка збірної України (за номерами): 1. Георгій Бущан, 2. Едуард Соболь, 3. […]

The post Шовковського заявили до збірної на гру із Францією appeared first on Інформаційний простір.

В Україні зафіксовано 84 випадки коронавірусної хвороби COVID-19

За даними ЦГЗ, станом на 10:00 24 березня в Україні 84 лабораторно підтверджених випадків COVID-19, з них 3 летальні, 1 пацієнт одужав та вже виписаний з лікарні. За добу зафіксовано 11 нових випадків. Наразі коронавірусну хворобу виявлено у: Дніпропетровська область — 2 випадки; Донецька область — 1 випадок; Житомирська область — 2 (1 летальний) випадки; […]

The post В Україні зафіксовано 84 випадки коронавірусної хвороби COVID-19 appeared first on Інформаційний простір.

В Івано-Франківській області від коронавірусу померла жінка

В Івано-Франківську померла жінка, інфікована коронавірусом COVID-19. МОЗ висловлює співчуття рідним померлої. Пацієнтка поступила в лікарню у важкому стані. Тривалий час вона займалась самолікуванням і надто пізно звернулася до лікарів. Жінка померла через добу після госпіталізації, ще до отримання результатів тесту на COVID-19. МОЗ закликає: при перших симптомах респіраторних захворювань обов’язково зателефонуйте своєму сімейному лікарю. […]

The post В Івано-Франківській області від коронавірусу померла жінка appeared first on Інформаційний простір.

Оперативна інформація про захворювання на коронавірус

В Україні підтверджено 21 випадок COVID-19. Про це повідомляють в Міністерстві охорони здоров’я. Станом на 20:00 19 березня за результатами дослідження вірусологічної референс-лабораторії Центру громадського здоров’я України отримано всього 17 позитивних результатів на COVID-19: Чернівецька (10), Житомирська (1), Київська (2), Донецька (1), Івано-Франківська (1) області та м. Київ (2). За результатами досліджень регіональних лабораторій виявлено: […]

The post Оперативна інформація про захворювання на коронавірус appeared first on Інформаційний простір.

RSS
На Тернопільщині 317 нових випадків COVID-19 та 2 смерті
317 нових випадків коронавірусної хвороби COVID-19 зафіксовано в Тернопільській області станом на 12 квітня 2021 року. Також за останню добу летальних випадків – 2 – чоловік 66 р. м. Чортків – жінка 65 р. м. Чортків одужало – 331 особа проведено досліджень методом ПЛР – 1181 За весь час пандемії в Тернопільській області захворіло –
На Тернопільщині 443 нових випадків COVID-19 та 20 смертей
443 нових випадки коронавірусної хвороби COVID-19 зафіксовано в Тернопільській області станом на 05 квітня 2021 року. Також за останню добу –летальних випадків – 20 (жінка 61 р. м. Тернопіль, жінка 62 р. Чортківський район м. Копичинці, чоловік 65 р. м. Тернопіль, жінка 71 р. Тернопільський район с. Залужжя, жінка 52 р. Тернопільський район с. Чернихівці,
На Тернопільщині очікують погіршення погодних умов
Попередження про небезпечні метеорологічні явища І рівня небезпечності (НМЯ І) по Тернопільській області та м. Тернопіль. Область, місто: 22 лютого на дорогах ожеледиця, вночі та в першій половині дня туман видимістю 200 – 500 м. (І рівень небезпечності, жовтий).
На Тернопільщині зіткнулись дві вантажівки. Фото
Виклик про автопригоду без травмованих, яка трапилася на автодорозі М-12 “Стрий — Знам’янка”, біля с. Кам’янки, Тернопільської області, надійшов патрульним сьогодні, близько 7-ї години ранку. Прибувши на місце події, інспектори побачили два великовантажні транспортні засоби Volvo та Iveco зі значними механічними пошкодженнями. Як з’ясували поліцейські, водій Volvo не був уважним, не вибрав безпечної швидкості руху,
Смертельна аварія в Копичинцях. Фото
Дорожньо-транспортна пригода з смертельними наслідками трапилася на Тернопільщині. 18 лютого близько 13:00 на автодорозі Гусятин-Копичинці, в межах міста Копичинці, не розминулися іномарка та вантажний автомобіль. На місце пригоди виїжджала слідчо-оперативна група. За попередньою інформацією, водій Volkswagen-Passat під час обгону виїхав на смугу зустрічного руху і врізався в Mercedes-Atego. В результаті удару пасажир з легківки загинула
Реклама

Наше опитування
Оцініть сайт
Всього відповідей: 254
Друзі сайту
Украинский портАл Яндекс цитирования Rated by MyTOP
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Рейтинг@Mail.ru
 Література, реферати, бланки
Головна » Файли » Біографії » Біографії

ДЮ БЕЛЛЕ Жоашен
22.01.2011, 00:38

ДЮ БЕЛЛЕ, Жоашен

(1522 - 1560)

ДЮ БЕЛЛЕ, Жоашен (Du Bellay, Joachim — 1522, м. Ліре - 01.01.1560, Париж) — французький поет доби Відродження, один із лідерів «Плеяди», її теоретик.

Народився у замку Тюрмельєр, що поблизу містечка Ліре (провінція Анжу), у старовинній дворянській сім'ї. Рано втратив батьків, залишився на опіці брата, який мало турбувався про нього. Дитинство і юність, проведені на самоті, назавжди прив'язали Дю Белле до рідних місць, що стали згодом однією з улюблених тем його творчості. 1545 р. поїхав в університетське місто Пуатьє вивчати право. Тут він познайомився з французькими гуманістами, зокрема, з Жаком Пелтьє, під впливом якого почав писати поезії. Знайомство з П. де Ронсаром спонукало його залишити Пуатьє і заняття юриспруденцією та переселитися у Париж (1548 p.). Отримав гуманістичну освіту в паризькому колежі Кокере. У 1549 р. три учні колежу — Дю Белле, П. де Ронсар і де Баїф та їхній учитель і директор Ж. Дора утворили літературний гурток «Бригада». У 1553 р. склад гуртка розширився до семи осіб (прийшли Е. Жодель, П. де Тіар і Р. Белло), а його назва змінилася на «Плеяду» (на честь семи олександрійських поетів III ст. до н.е.). Дю Белле став автором її маніфесту — трактату «Оборона і звеличення французької мови» («Defense et illustration de la langue franchise», 1549).

Трактат поділений на дві частини. У першій Дю Белле пояснює, чому французька мова не настільки багата, як грецька чи латинська, стверджуючи, що вона має необмежені можливості і її варто невпинно розвивати; що одними перекладами класичних творів, при всій їхній корисності, цього не домогтися, тому куди ефективніше наслідувати класиків; що потрібно відмовитися від примарної мети відродити на французькому ґрунті грецьку або латинську словесність. У другій частині йдеться про те, що природний талант поета може бути посилений наполегливим вивченням класичних авторів. Водночас Дю Белле аналізує жанри, які необхідно прищепити у Франції (ода, елегія, еклога, епічна поема, комедія, трагедія і сонет); розглядає технічні прийоми. Завершується трактат закликом до французів писати рідною мовою.

В «Обороні» була проголошена необхідність розриву з традицією придворної поезії і поставлена проблема відновлення французької поетичної культури шляхом її наповнення гуманістичним змістом. Дю Белле різко ганив на «поганих віршотворців», котрі ганьблять Францію, і заперечував малі форми, які вони культивували — рондо, балади, віреле, королівські пісні, які він називає «прянощами» («epiceries»), Дю Белле зневажав поезію, створену лише задля розваги. Він висунув новий критерій художності, запозичений у древніх: «Знай, читачу, лише той буде справжнім поетом, хто змусить мене обурюватися, заспокоюватися, радіти, страждати, кохати, ненавидіти, захоплюватися, жахатися, — одним словом, хто буде зі своєї волі керувати і розпоряджатися моїми почуттями». Нові жанри, що відповідали б новому змісту поезії, Дю Белле пропонував запозичати в античного мистецтва. Але він значно розширив список цих жанрів, включивши сюди оду, сатиру, послання, елегію, еклогу, епопею, трагедію і комедію.

Дю Белле полемізував також і з латинською поезією, не менш небезпечним ворогом, аніж придворна поезія. Він переконаний у тому, що шляхом «обробки» можна і «французьким діалектом» створити національну поезію, здатну дорівнятися до античної і навіть перевершити її. Дю Белле пропонує ряд способів збагачення французької літературної мови. З одного боку, він хотів розширити її лексичний матеріал шляхом: 1) створення неологізмів; 2) запозичення «професійної» та просторічної лексики; 3) використання незаслужено забутих давньофранцузьких слів; 4) обережного запозичення з давніх мов. З іншого боку, він ставив проблему створення справді поетичного стилю, відмінного від стилю прози. Цей стиль, на його думку, повинен характеризувати перифрази, індивідуалізовані епітети, піднесеність тону і «вченість».

Центральною у трактаті є також проблема поета. Поет, на думку Дю Белле, — не просто «приватна особа», котра розповідає про свої переживання, а пророк, його піснеспіви — провісні мрії про долі держав, народів і тронів. Поезія не повинна бути простою служницею істини, вона — втілення мудрості та краси, вона — дарунок, що вивищує поета над іншими смертними. Проте поет для Дю Белле — не тільки пророк, а й трудівник, котрий володіє «мистецтвом поезії», і тому здатний створити досконалий твір.

Після «Оборони і звеличення французької мови « з'явилися поетичні твори Дю Белле. Його улюблена віршова форма — сонет. Дю Белле значно розширив його тематичний діапазон. Найприкметнішою ознакою його сонетної творчості є камерність. Дю Белле увійшов в історію французької ренесансної лірики як співець «приватної» людини й усього, що її безпосередньо стосується.

У 1550 р. він видав збірку «Олива» («Olive» — анаграма жіночого імені Viole, якій адресувалися любовні вірші Дю Белле). До збірки увійшло кілька од і 50 сонетів, написаних під впливом Ф. Петрарки, Л. Аріосто й інших італійських поетів. У наступному році книга була перевидана в значно розширеному вигляді. Якщо «Олива» мала здебільшого наслідувальний характер, то особисті страждання Дю Белле привнесли в його поезію початку 50-х pp. XVI ст. більш оригінальні інтонації та почуття. У поемі «Скарга зневіреного» (1551) йдеться про безрадісну юність поета, його хвороби та поневіряння.

Новим поштовхом його творчості стала поїздка в Рим (квітень 1553 — квітень 1557), куди він відправився як секретар свого родича, кардинала Жана Дю Белле, французького посла у Римі. Перебування в Італії, яка все більше перетворювалася з батьківщини Відродження у вогнище контрреформації, глибоко розчарувало поета.

Про це він, перефразовуючи відомі рядки Ф. Петрарки, написав в одному зі своїх сонетів:

Нещасний рік і день, нещасна хвиля й мить,

Коли, обдурений надією пустою,

Розстався легко я з вітчизною святою

І з дорогим Анжу, щоб тут за ним тужить.

(«Сонет», тут і далі пер. В. Мисика)

Наслідком цих розчарувань стали дві збірки сонетів — «Співчуття» («Les Regrets», 1558) і «Римські старожитності» («Les antiquites de Rome», 1558), видані Дю Б. після повернення у Францію. Якщо у « Співчуттях» відобразилися римські враження Дю Белле від папського двору і ностальгія за Францією, то у «Римських старожитностях» поет сумує на руїнах «вічного міста». Обидві книги, створені за зразком Овідієвих «Скорботних елегій», пронизані скорботою за великою античною культурою, від якої у Римі залишилися лише руїни. Дю Белле виступає і як сатирик: «вічне місто» він зображує як притулок розбещених князів церкви, святенників і дармоїдів. Поет тужить за Францією, яка означена у його сонетах і як «велика батьківщина» («grand pays»), тобто могутня держава, і як «мала батьківщина» («petit pays») — рідні місця, Анжу і «маленький Ліре», де він народився і виріс.

Вихід друком «Співчуттів» і «Римських старожитностей» приніс поету заслужену популярність, але став причиною його розриву з «високим заступником», кардиналом Дю Белле, через різкі, «нешанобливі» випади проти католицької церкви і римського життя взагалі.

Тим самим роком датуються і його латинські «Поеми» (1558), що засвідчили відступ Дю Белле від власних літературно-мовних принципів, а також збірка невеликих ліричних віршів, об'єднаних тематикою «сільського життя» — «Сільські розваги» («Jeux rustiques», 1558). У збірку ввійшло знамените «Звернення віяльника до вітрів»:

Це вам, о легковії,

Що, крилечка живії

Розкинувши, мчите

Поверх сільських садочків,

Гойдаючи листочків

Мереживо густе, —

Підношу я в подяку

Пучок фіалок, маку,

Лілей, троянд, гвоздик —

Всього, що тільки може

У літечко погоже

Зростити садівник.

Летіть над лісом, ланом,

Понад моїм гарманом,

Де курява встає,

Де я від спеки млію

І, хекаючи, вію

Свій хліб, добро своє.

Відмовившись від принципів «Оборони», Дю Белле опублікував також у 1552 р. переклад четвертої книги «Енеїди» (переклад шостої виданий посмертно в 1560).

До числа менш значних творів Дю Белле належать «Музагнеомахія» («Musagnoeomacbie», 1558), у якій змальована боротьба Муз з Неуцтвом у час царювання Франциска І; сатира «Придворний поет» («Pote courtisan», 1559), де дотепно висміяний віршомаз, заклопотаний лише кар'єрою при дворі; а також серія «Міркувань...» («Discours...», 1556—1559), що здебільшого мали політичну спрямованість і підготували появу знаменитих «Міркувань» П. де Ронсара.

Помер Дю Белле 1 січня 1560 року в Парижі від апоплексичного удару у віці 37 років. Похований він у каплиці Собору Паризької Богоматері.

Дю Белле мало що реалізував із тієї програми, яку він проголосив у «Обороні...». Це зробив його друг і сучасник П. де Ронсар.

Окремі твори Дю Белле українською мовою переклали М. Зеров, М. Терещенко, В. Мисик, Д. Павличко.



Є. Васильєв
Категорія: Біографії | Додав: vladzyo | Теги: ДЮ БЕЛЛЕ Жоашен біографія, Du Bellay Joachim
Переглядів: 898 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Copyright MyCorp © 2025
Безкоштовний хостинг uCoz

ТУТ МОЖЕ БУТИ ВАША РЕКЛАМА