Відомий шотландський поет Роберт Берне народився у сім'ї бідного селянина. Він добре знав, як живеться бідним, тому і писав про це. Поет мав можливість порівнювати життя бідних і життя багатих. У вірші «Чесна бідність» Берне показує, що гідність, розум, благородство не даються людині разом із титулом і багатством. Швидше навпаки: чим бідніше людина, тим краще її людські якості. Використовуючи зіставлення, поет зображує бідняків і багатіїв:

Мы хлеб едим и воду пьем,

 

 

Мы укрываемся тряпьем

 

 

И все такое прочее,

 

 

А между тем дурак и плут

 

 

Одеты в шелк и вина пьют

 

 

И все такое прочее.

 

 

Це порівняння не на користь багатіїв! Берне дає їм ще й таку характеристику:

Хоть весь он в позументах, —

 

 

Бревно останется бревном

 

 

И в орденах, и в лентах!

 

 

Король лакея своего

 

 

Назначит генералом,

 

 

Но он не может никого

 

 

Назначить честным малым.

 

 

Таким чином, поет уславлює бідних людей, яким властиві якнайкращі риси вдачі: порядність, правдивість, доброта. Поет вірить у кращі часи і цією надією пройнятий весь твір.

Настанет день и час пробьет,

 

 

Когда уму и чести

 

 

На всей земле придет черед

 

 

Стоять на первом месте.