Поезія Бернса проста, але дуже витончена і повна життєвих сил і веселості, вона близька до народних пісень і балад.
Сина селянина все життя цікавили людська суть, поняття про мораль, багата бідність або навпаки, бідне багатство. Вірш «Чесна бідність» — це одна з відповідей на безліч питань: чому людина бідна, що допоможе йому вирватися з убогості, як зберегти чистоту в душі, при цьому маючи можливість збагатитися і тому подібне
Вірш «Чесна бідність» написано на мотив народної пісні, тому його серйозний текст поєднується з шотландською веселістю. Завзята легкість ритму служить своєрідним акомпанементом глибокому сенсу вірша.
Берні у вірші закликає не соромитися своїй бідності. Людина, залежна від грошей, багатства, не може бути оцінений як людина розумна. Цей вірш співзвучний із російською примовкою: «Зустрічають за одягом, проводжають за розумом». Ось найперша і важлива гідність людини, яку неможливо купити. Це гордість і багатого, і бідного. Розумом неможливо нагородити, розплатитися, його неможливо купити. Ордени, стрічки, дорогий одяг — це не показник розуму. Хто у Бернса «одягнений в шовки і вина п'є», — дурень і шахрай.
Бернс оптимістичний у своїх поглядах:
Настане день, і година проб'є
Коли розуму і честі
На всій землі черга прийде
Стояти на першому місці.
Іноді здається, що час, про який Берне мріяв, ще не наступив. Прагнення людей жити краще — природне, але прагнення жити краще за рахунок тих, що оточують — прикмета нашого часу. Розумні люди сьогодні животіють, а в честі той, хто хитріший, сильніше фізично, у якого міцніше нерви. Сподіватимемося:
Що буде день
Коли довкруги
Всі люди стануть брати!
А людські якості тоді дійсно поціновуватиметься по гідно.
