Четвер, 25.04.2024, 15:41
ТОП-каталог
Головна Мій профільРеєстрація ВихідВхід
Ви увійшли як Гість · Група "Гості"Вітаю Вас, Гість · RSS

Меню сайту
Реклама

Реклама в Интернете


Реклама в Интернете
Пошук
Категорії розділу
Українська література [295]
Українська мова [71]
Зарубіжна література [34]
Реклама
Форма входу
RSS
RSS
Реклама

Наше опитування
Чи підтримуєте ви "Харківські угоди" Януковича-Мєдвєдєва
Всього відповідей: 183
Друзі сайту
Украинский портАл Яндекс цитирования
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
 Література, реферати, бланки
Головна » Файли » Шкільні твори » Зарубіжна література

Смішне і страшне в оповіданні А. Чехова «Хамелеон»
01.02.2016, 23:11

Смішне і страшне в оповіданні А. Чехова «Хамелеон»

Смішне починається в цій розповіді із самого початку: серед літа, у спеці, поліцейський наглядач Очумєлов крокує містом у шинелі, за ним — городовий із решетом конфіскованого аґрусу. Все це викликає у читача зримі образи: спека, безлюдне місто, порожні магазини, двері яких схожі на голодні пащі.

Пожвавлення настає тільки з появою ще однієї дійової особи — майстра Хрюкіна у ситцевій накрохмаленій сорочці та розстебнутому жилеті. Одяг одразу ж розповідає про своїх власників — шинель, надіта у спеку, дешева ситцева сорочка, але накрохмалена, щоб «показати» себе.

Хрюкіна вкусив пес і він радіє можливості отримати з невідомого господаря компенсацію. Особливий гумористичний ефект викликають суперечності у словах Хрюкіна: то він стверджує, що «зараз всі рівні», але одразу ж із загрозою в голосі повідомляє: «в мене у самого брат у жандармах».

Те, що відбувається на площі, є випробуванням для Очумєлова: потрібно ухвалити рішення, як бути із псом, який укусив Хрюкіна. Але Очумєлов до такого «іспиту» не готовий, адже все залежить від того, чий це пес. Від цього залежать і його слова, і навіть відчуття: то йому жарко, то холодно. Чехов сатирично підкреслює це в епізоді з шинеллю: саме від надягання або зняття шинелі залежить зміна настрою і зразка поведінки Очумєлова.

Хамелеон Очумєлов постає перед читачем в усій своїй непривабливості та ницості, істотою, що повністю залежить від обставин і не має власної думки. То він грізно кричить на пса, але ситуація різко змінюється, коли Очумєлов дізнається, хто є господарем пса. Дізнавшись, що Хрюкіна вкусив генеральський пес, Очумєлов на очах у всіх зменшується, стає нижче зростом, а на обличчі його розпливається запобіглива усмішка. І читачеві стає вже навіть не смішно, а страшно. Очумєлов зумів «отримати перемогу», «викрутитися», підлаштуватися під ситуацію і вже натовп сміється над постраждалим Хрюкіним, який ще й виявився винним. Але ніхто з натовпу не дивується з поведінки представника влади — хамелеона. Саме те, що пануюча зрада, брехливість, лукавство нікого не дивує і є найстрашнішим.
Категорія: Зарубіжна література | Додав: vladzyo | Теги: Смішне і страшне в оповіданні А. Че
Переглядів: 357 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Copyright MyCorp © 2024
Безкоштовний хостинг uCoz

ТУТ МОЖЕ БУТИ ВАША РЕКЛАМА