Чарльз Діккенс, відомий англійський письменник XIX століття, прагнув звернути увагу суспільства на жахливу несправедливість по відношенню до бідних і нещасних. Автор сподівався, що його твори допоможуть байдужим багачам розплющити очі на справжнє життя, перевиховати їх, як це, наприклад, трапилося у «Різдвяній пісні» з паном Скруджем, «людиною, що втратила душу», в гонитві за багатством.

Маленьким хлопчиком Скрудж відчував себе самотнім, поряд із ним нікого не було, кому він би міг довіритися і відкрити душу. Поступово він призвичаївся покладатися тільки на себе, Скруджеві ніхто не був потрібен, спілкування з людьми йому замінив підрахунок грошей. Скрудж віддає всі сили роботі, накопиченню грошей. Свята для нього — «дурощі», оскільки в ці дні люди не працюють, а отже не примножують багатства. Герой проміняв прості радощі життя на гроші, тому і душа у нього пожорсткішала, стала, як камінь, невблаганною і черствою.

Чарльз Діккенс у творі застерігає читачів: «Люди, будьте обережні, не піддайтеся владі грошей, будьте гуманними!».