Деякі дорослі іноді зустрічаються зі своїм дитинством. Так трапилося й у творі Антуана де Сент-Екзюпері (багато в чому автобіографічному). Герой, який, пролітаючи на літаку над пустелею, потрапив в аварію, випадково в пустелі зустрічає дивовижного хлопчика — Маленького принца. Спочатку світ дорослої людини і світ маленького хлопчика не знаходять точок зіткнення і спільної мови, але потім виникає діалог, і дорослий відчуває, Що у нього багато спільного з думками Маленького принца.
Подорожуючи з планети на планету у пошуках друга, принц потрапив на Землю й одразу зустрів близьку за духом людину. Важливим є те, що між незнайомими людьми виникли взаємини, відбувся діалог.
«Що означає «приручити»?» — питає Маленький принц. І починає осягати все значення почутого. Це щасливе хвилювання і переживання від радості зустрічі з кимось незнайомим переповнює Маленького принца. Він знаходить у пустелі колодязь з питною водою, бо якщо сприймати світ як свій улюблений і затишний будинок, то можна досягти всього, що хочеш. «Найголовніше в житті — знайти справжнього друга», — вважає Маленький принц. Льотчик дивується мудрості маленького хлопчика. Людям необхідно вгамовувати спрагу, але іноді рятівна волога необхідна і серцю.
Але настав час повертатися на свою планету. «Я не покину тебе», — говорить Маленький принц, але повертатися необхідно. На рідній планеті на нього чекає Роза, за яку він відповідає.
Пройшов деякий час, але не пройшло якесь хвилююче відчуття, очікування чогось. Можливо, повернення Маленького принца.
Серце б'ється по-іншому, рветься кудись у незвідані простори на зустріч з Маленьким принцом. Так, Маленький принц навчив дорослу людину бачити світ серцем.
