Четвер, 28.03.2024, 18:57
ТОП-каталог
Головна Мій профільРеєстрація ВихідВхід
Ви увійшли як Гість · Група "Гості"Вітаю Вас, Гість · RSS

Меню сайту
Реклама

Реклама в Интернете


Реклама в Интернете
Пошук
Категорії розділу
Українська література [295]
Українська мова [71]
Зарубіжна література [34]
Реклама
Форма входу
RSS
RSS
Реклама

Наше опитування
Чи підтримуєте ви "Харківські угоди" Януковича-Мєдвєдєва
Всього відповідей: 183
Друзі сайту
Украинский портАл Яндекс цитирования
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
 Література, реферати, бланки
Головна » Файли » Шкільні твори » Українська мова

Обожнення природи — основа язичництва
30.01.2016, 18:47

Обожнення природи — основа язичництва

До прийняття християнства в Київській Русі панувало язичницька віра. Стародавні слов'яни обожнювали природні явища, небесні світили. Вони створили ціле об'єднання богів, перед якими низько схиляли голову. Наймогутнішими були бог неба Сварог, сонця — Дажбог, вітру — Стрибог, родючості й скотарства — Велес (Волос), бог грому й війни — Перун.

Дохристиянських часів сягають також вірування, пов'язані з «нечистою силою» та іншими надприродними явищами, які були здатні своїми діями завдати школи (відьми, вовкулаки, упирі). Деяких з них називали фантастичними істотами, зокрема ортів, які за світоглядом людей тієї епохи становили цілу ієрархію. З ними пов'язані домовики як іпостась домашнього духу.

Значне місце у слов'янській, зокрема українській міфології посідали лісові та водяні істоти у вигляді привабливих жінок, а саме: русалки, мавки і т. ін. За переказами, вони допомагали людям, охороняли їх, але нерідко приносили й нещастя. Щоб позбавитися від них, селяни часто використовували різні магічні оберегові дії. Так, наприклад, гуцули підтримували так звану «живу варту» — впродовж життя носили із собою обереговий часник.

Тривалий час зберігалося вірування у зв'язок земного і потойбічного; у чарівників — осіб, наділених надзвичайними якостями, здатних боротися з нечистою силою»

 

 

У християнську віру перейшло багато язичницьких уже, наприклад, уява, що душі предків беруть участь у святій трапезі на Різдво. Широко побутують елементи давнього культу й сьогодні, зокрема звичай першої ночі: бажано, щоб на Новий рік першим гостем була людина добра й щаслива. Багато давніх обрядів дохристиянського періоду збереглися в сімейних святах, особливо весільних. Слід, щоправда, визначити, що вони втратили свій первинний зміст і зберігають лише естетичне значення, набувають розважального характеру.
Категорія: Українська мова | Додав: vladzyo | Теги: Обожнення природи — основа язичницт
Переглядів: 416 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Copyright MyCorp © 2024
Безкоштовний хостинг uCoz

ТУТ МОЖЕ БУТИ ВАША РЕКЛАМА