Форми вітання завжди були надзвичайно різноманітні. Про плем'я масаї розповідають, що перед тим, як вітати один одного, вони плюють на руки.
Жителі Тибету, знімаючи капелюх, висовують язика, а ліву руку тримають за вухом, мовби прислухаючись. Люди з племені маори торкаються один одного носами. А в Англії жінка на вулиці, як правило, першою вітає чоловіка, оскільки їй надається право вирішувати, чи бажає вона публічно підтвердити своє знайомство з цим чоловіком.
Європейці при вітанні знімають капелюха, злегка кланяючись. У японців для вітання існують три види уклону: низький, середній і легкий (з кутом 15 градусів).
Росіяни, англійці, американці при вітанні тиснуть один одному руки; китаєць у колишні часи, зустрічаючи друга, потискував руку собі самому. Лапландці труться носами, молодий американець вітає приятеля, ляскаючи його по спині; латиноамериканці обнімаються; французи цілують один одного в щоку; військові віддають честь; самоанці обнюхують один одного; сучасні греки вітають один одного словами: «Будь здоровим!», англійські та американські школярі — вигуком: «Ей!». Стародавні греки говорили один одному на знак вітання: «Радій!»; араби вітають один одного фразою: «Мир з тобою!», а індійці навахо — фразою «Все добре!».
Демократичний етикет сучасного суспільства все більше орієнтується на гуманізм, рівність і справедливість у відносинах між людьми. У демократичному етикеті все частіше приймається і навіть стає нормою правило: першим вітається ввічливіший. Якщо лікар першим привітає хворого, то можна сказати, що він чинить у рамках демократичного етикету. Якщо вчитель першим вітається з учнями, він теж чинить за законами демократичного етикету. Якщо учень першим вітає вчителя, він чинить за закликом серця, вітаючи старшого на знак пошани.
