ЗІТКНЕННЯ НЕПОВТОРНОСТІ Й БУДЕННОСТІ В ПОЕЗІЇ - Українська література - Шкільні твори - Література, реферати, бланки - ТОП-каталог
Субота, 03.12.2016, 14:35
ТОП-каталог
Головна Мій профільРеєстрація ВихідВхід
Ви увійшли як Гість · Група "Гості"Вітаю Вас, Гість · RSS

Меню сайту
Реклама

Реклама в Интернете


Реклама в Интернете
Пошук
Категорії розділу
Українська література [295]
Українська мова [71]
Зарубіжна література [34]
Реклама
Форма входу
RSS
RSS
Реклама

Наше опитування
Оцініть сайт
Всього відповідей: 247
Друзі сайту
Украинский портАл Яндекс цитирования
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
 Література, реферати, бланки
Головна » Файли » Шкільні твори » Українська література

ЗІТКНЕННЯ НЕПОВТОРНОСТІ Й БУДЕННОСТІ В ПОЕЗІЇ
17.11.2015, 13:38

6 КЛАС

 

ЗІТКНЕННЯ НЕПОВТОРНОСТІ Й БУДЕННОСТІ В ПОЕЗІЇ

(за творами Ліни Костенко «Дощ полив», «Пісенька космічного гостя», «Кольорові миші»)

 

ПРИКЛАДИ ПЛАНІВ ТВОРІВ

 

Варіант 1

1.       Ліна Костенко — мрійниця в поезії.

2.       Суд над мрією.

3.       Давайте мріяти, друзі.

 

Варіант 2

1.       Поетка добра і краси.

2.       Мрійники з поезії Ліни Костенко.

3.       Світ майбутнього — у сьогоднішніх мріях.

 

ЕПІГРАФИ ДО ТВОРУ

 

Я вибрала Долю собі сама.

І що зі мною не станеться,

у мене жодних претензій нема

до Долі — моєї обраниці.

Ліна Костенко

Поезія — рідна сестра моя.

Правда людська — наша мати.

Ліна Костенко

 

ЦИТАТИ З ТЕКСТІВ

 

Було тій Анні, може, десять рочків,

Її привів розлючений сусід.

Багряне листя, кілька тих листочків,

 останнє листя із кленових віт

було на стіл покладене, як доказ,

 і шаруділо тихо на сукні.

 

— Панове судді! Я її привів.

Вона робила... кольорові миші

з оцих ось жовтих і сухих листків.

Ото складе листочок до листочка,

два рази хукне —-так і побіжать.

 

Був сірий день. І сірий був сусід.

І сірий стіл. І сірі були двері.

І раптом нявкнув кольоровий кіт.

Залив чорнилом вирок на папері.

(«Кольорові миші»)

Достигають яблука ранети.

Рання осінь листя золотить.

Гарний хлопець з іншої планети,

може, завтра в гості залетить.

 

 

Прийдуть люди з ним погомоніти,

хлібом-сіллю я їх пригощу.

Передам йому для Береніки

білі айстри в крапельках дощу.

(«Пісенька про космічного гостя»)

Дощ полив, і день такий полив’яний.

Все блищить, і люди як нові.

Лиш дідок старесенький, кропив’яний

блискавки визбирує в траві.

 

Струшується сад, як парасолька.

Мокрі ниви і порожній шлях...

Ген корів розсипана квасолька

Доганяє хмари у полях.

ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ

 

Лірика (від грецького слова «ліра») — один із трьох основних родів літератури. У ліричних творах відображається внутрішній світ людини — її почуття, враження, настрої, переживання. Відтворення подій і явищ зовнішнього світу в ліричних творах завжди на другому плані, вони можуть згадуватись або змальовуватися лише принагідно. Ліричні твори не мають чітко окресленого сюжету, для них характерні віршова форма, велика кількість художніх засобів, високий рівень емоційності.

«Творчість Ліни Костенко — приклад шляхетного служіння поезії. І докір тим, хто свою іскру божу послідовно глушив марнослів’ям кон’юнктури» (В. Базилевський).

 

ПРИКЛАД ТВОРУ

 

Ліна Костенко — один із найталановитіших поетів нашого часу, її можна назвати «совістю XX століття», оскільки в кожному її вірші відчувається прагнення зробити цей світ кращим, людей — добрішими й справедливішими, чеснішими й правдивішими. Ставши дорослою, поетеса змогла зберегти чисту душу дитини, надзвичайно багату уяву, що вирізняє її серед інших талановитих митців.

Такими є й герої поезії Ліни Костенко: вони талановиті й відкриті, вони фантазери й мрійники. Так, дівчинка Анна з її вірша «Кольорові миші» постає перед нами під час такого собі середньовічного суду, а звинувачується вона за те, що нібито робила кольорових мишей. Претензії до дівчинки висловлює сусід, звинувачуючи її в тому, що «зіпсувала» його дітей: «Вони були нормальні і здорові, а ця чаклунка збила їх з пуття, і Вночі їм сняться миші кольорові. Од тих мишей немає нам життя».

Сусіда дівчинки обурює, що в звичайному осінньому листі можна бачити щось інше, ніж саме листя! В цьому і полягає вся «моральна шкода», завдана дівчинкою, тобто вона звинувачується в тому, що вміла фантазувати!

В образі «сірого сусіда», який хоче бачити все за стандартом, постають обмежені люди, котрі живуть лише матеріальними інтересами, не бачать красу навколишнього світу.

І хоча мрійницю-дівчинку засуджують, мрійники ніколи не переведуться на землі, як, наприклад, герой вірша «Пісенька про космічного гостя», котрий навіть не сумнівається, що зможе зустрітися з космічним прибульцем: «Достигають яблука ранети. Рання осінь листя золотить. Гарний хлопець з іншої планети, може, завтра в гості залетить».

Жителі «кольорового світу» — це діти, мрії яких з часом стануть реальністю, які змінюють цей світ, роблять його яскравішим і прекраснішим.

Категорія: Українська література | Додав: vladzyo | Теги: ЗІТКНЕННЯ НЕПОВТОРНОСТІ Й БУДЕННОСТ
Переглядів: 121 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Copyright MyCorp © 2016
Безкоштовний хостинг uCoz

ТУТ МОЖЕ БУТИ ВАША РЕКЛАМА