«Журавлі високі пролітають...» - Українська література - Шкільні твори - Література, реферати, бланки - ТОП-каталог
Субота, 03.12.2016, 14:32
ТОП-каталог
Головна Мій профільРеєстрація ВихідВхід
Ви увійшли як Гість · Група "Гості"Вітаю Вас, Гість · RSS

Меню сайту
Реклама

Реклама в Интернете


Реклама в Интернете
Пошук
Категорії розділу
Українська література [295]
Українська мова [71]
Зарубіжна література [34]
Реклама
Форма входу
RSS
RSS
Реклама

Наше опитування
Оцініть сайт
Всього відповідей: 247
Друзі сайту
Украинский портАл Яндекс цитирования
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
 Література, реферати, бланки
Головна » Файли » Шкільні твори » Українська література

«Журавлі високі пролітають...»
22.11.2015, 23:44

5 КЛАС

 

УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА

 

РІДНА УКРАЇНА. СВІТ ПРИРОДИ

 

С. ВАСИЛЬЧЕНКО, Т. ШЕВЧЕНКО, К. МАЛИЦЬКА, Б.-І. АНТОНИЧ, Е. ГУЦАЛО, ОЛЕНА ПЧІЛКА, М. РИЛЬСЬКИЙ, М. ВІНГРАНОВСЬКИЙ

 

ЗРАЗКИ ТВОРІВ

«Журавлі високі пролітають...»

В українському фольклорі журавель є символом туги за рідним краєм. Журавлів називають птахами Сонця, бо вони останніми відлітають у вирій, сповіщаючи про настання холодів, і першими повертаються з вирію, приносячи на своїх крилах весну й тепло. Не можна без хвилювання слухати їхню тужливу пісню, вона бере за душу, хвилює серце, не залишає нікого байдужим.

А ще журавель є символом поезії. Тому зрозумілим є прохання ліричного героя до журавлів подарувати йому перо, для того «щоб писалось слово журавлине журавлиним з вирію крилом». Таким чином він ніби отримує благословіння на літературну творчість. Але не абияку, а таку, як журавлина пісня, високу, щиру, вічну. Щоб знали це слово у світі, «щоб воно до вирію літало», але поет-патріот немислить свого життя поза межами рідної землі, яка наснажує на творчість. Тому її останніх, рядках зазначає, як це важливо, щоб слово «завжди із вирію вертало до святої отчої землі».

У цій поезії органічно переплітаються теми творчості та Батьківщини. Є. Гуцало висловлює думку, що відірвана від дому людина не може думати ні про що інше, тільки про те, що залишила там, далеко. Вона поступово втрачає здатність торити повноцінно. Про те, наскільки сильно ти любиш рідний край, можна дізнатися тільки тоді, коли перебуваєш далеко від нього. Тоді ти переживаєш щемливе відчуття туги, таке, яке звучить у журавлиній пісні, коли птахи ключем летять у вирій.

Категорія: Українська література | Додав: vladzyo | Теги: «Журавлі високі пролітають...»
Переглядів: 259 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Copyright MyCorp © 2016
Безкоштовний хостинг uCoz

ТУТ МОЖЕ БУТИ ВАША РЕКЛАМА