Життя - це ряд зусиль. Ми бачимо мету, але не завжди бачимо шлях до неї (життєвий вибір героїв роману «Чорна рада») - Українська література - Шкільні твори - Література, реферати, бланки - ТОП-каталог
Понеділок, 05.12.2016, 15:31
ТОП-каталог
Головна Мій профільРеєстрація ВихідВхід
Ви увійшли як Гість · Група "Гості"Вітаю Вас, Гість · RSS

Меню сайту
Реклама

Реклама в Интернете


Реклама в Интернете
Пошук
Категорії розділу
Українська література [295]
Українська мова [71]
Зарубіжна література [34]
Реклама
Форма входу
RSS
RSS
Реклама

Наше опитування
Чи підтримуєте ви "Харківські угоди" Януковича-Мєдвєдєва
Всього відповідей: 170
Друзі сайту
Украинский портАл Яндекс цитирования
Статистика

Онлайн всього: 3
Гостей: 3
Користувачів: 0
 Література, реферати, бланки
Головна » Файли » Шкільні твори » Українська література

Життя - це ряд зусиль. Ми бачимо мету, але не завжди бачимо шлях до неї (життєвий вибір героїв роману «Чорна рада»)
25.11.2015, 21:25

УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА

 

ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ

 

П. КУЛІШ, МАРКО ВОВЧОК

 

ЗРАЗКИ ТВОРІВ

Життя - це ряд зусиль. Ми бачимо мету, але не завжди бачимо шлях до неї (життєвий вибір героїв роману «Чорна рада»)

«Чорна рада» — перший український історичний роман. Автор твору, Пантелеймон Куліш, щирий патріот, завжди переймався долею України. Йому було небайдуже, яке майбутнє на неї чекає, він роздумував про найприйнятніший для неї соціальний устрій та державний лад. А свідченням того, що ці думки були болючими й тяжкими, є те, що персонажі роману є носіями різних життєвих позицій та ідеологій.

П. Куліш звертається у творі до зображення історичної епохи, яка ввійшла в історію під назвою Великої Руїни. А рада в Ніжині 1663 року вважається переломним моментом у занепаді української державності. Автор у романі дошукується причин, чому ж українці не зуміли зберегти державу, вибудовану Б. Хмельницьким. Він показує життя і настрої усіх верств тогочасного українського суспільства — і селян, і міщан, і козацької старшини, і запорожців, і городових козаків, — але в жодній із них не знаходить ні бажання консолідуватися заради майбутнього України, ні бажання порозумітися. Всі мріяли про одне — про власну вигоду.

Письменник-патріот розуміє, що про долю України насамперед мусили дбати представники козацької старшини. Чому ж вони самоусунулися від вирішення цього важливого питання? На думку Куліша, легке збагачення під час війни, влада, яку вони взяли в свої руки, право займанщини, завдяки якому вони отримали величезні наділи землі із селами й містами, притупили в їхніх душах почуття відповідальності за долю нації.

У романі «Чорна рада» козацька старшина представлена образами Шрама, Гвинтовки та Череваня. їхні погляди на політику, життя і мораль діаметрально протилежні.

Так, Черевань після війни купив собі хутір і зажив спокійно і в достатку. Він має пасіку, вишневий садок, ставок. Цим він задоволений, більшого не потребує, тому з хутора нікуди не виїжджає. Поступово Черевань втрачає почуття патріотизму, йому не болить майбутнє батьківщини: «А що нам, брате, до Вкраїни? Хіба нам нічого їсти або пити, або ні в чому хороше походити?».

На образі Череваня Куліш, показує переродження колишніх козацьких полковників на панів, які втратили будь-які моральні орієнтири і дбають лише про матеріальний добробут своїх «хуторів».

Набагато небезпечнішим ,від Череваня є Матвій Гвинтовка, людина безпринципна, для якої найголовніше в житті — власне збагачення, титул і розкіш. Заради здобуття цього він піде на будь-яку підлість. Персонаж прагнув полковницької булави і досяг її зрадою. Хоча він і говорить багато про те, що йому небайдужа доля України, та Шрам досить точно розкриває суть його «патріотизму»: «І Єремі дорога була Україна; і він махав за неї шаблею: як не махати, боронячи свої маєтності?». Гвинтовка — це людина підступна, лицемірна і жорстока, владолюбна і егоїстична, майбутній кріпосник-деспот.

Тільки для Івана Шрама поняття патріотизму й честі було невіддільним від поняття «Україна». Ідеал Шрама — об’єднана Україна, тому він і підтримав на «чорній раді» Сомка, який теж мріяв про те, щоб «зложити докупи обидва береги Дніпрові, щоб обидва... приклонились під одну булаву». Письменник схиляється перед благородством, безкорисливістю і чесністю персонажа, його політичною мудрістю й далекоглядністю, готовністю заради долі батьківщини до самопожертви.

Народ у романі представлено селянами, міщанами та простими козаками. їх об’єднує ненависть до козацької старшини, яка збагатилася під час Визвольної війни під керівництвом Б. Хмельницького не без їхньої допомоги. Але зараз між колишніми однодумцями пролягла глибока прірва соціальної та майнової нерівності. Саме ненависть заважає народові тверезо і розумно оцінити ситуацію, що склалася, Зрозумівши настрої юрби, Брюховецький виходить до народу одягнений бідно, майже босий і обіцяє після обрання його гетьманом загальну рівність станів. І народ зробив свій вибір, який призвів до кровопролиття та міжусобиць, до остаточної втрати Україною автономії. Прихід до влади Брюховецького письменник розглядає як трагедію для України.

П. Куліш, палкий патріот рідного краю, не випадково звернувся до зображення подій того непевного часу. Таким чином він не просто аналізує події минулого, а наочно показує сучасникам, до чого призводять роз’єднання і небажання порозумітися. Митець у подіях минулого шукає відповіді на болюче питання сучасності: чи є в Україні сила, яка здатна захистити її права й забезпечити їй громадський мир.

Категорія: Українська література | Додав: vladzyo | Теги: Життя - це ряд зусиль. Ми бачимо ме, але не завжди бачимо шлях до неї (ж
Переглядів: 71 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Copyright MyCorp © 2016
Безкоштовний хостинг uCoz

ТУТ МОЖЕ БУТИ ВАША РЕКЛАМА