Середа, 18.10.2017, 14:13
ТОП-каталог
Головна Мій профільРеєстрація ВихідВхід
Ви увійшли як Гість · Група "Гості"Вітаю Вас, Гість · RSS

Меню сайту
Реклама

Реклама в Интернете


Реклама в Интернете
Пошук
Категорії розділу
Українська література [295]
Українська мова [71]
Зарубіжна література [34]
Реклама
Форма входу
RSS
RSS
Реклама

Наше опитування
Чи підтримуєте ви "Харківські угоди" Януковича-Мєдвєдєва
Всього відповідей: 175
Друзі сайту
Украинский портАл Яндекс цитирования
Статистика

Онлайн всього: 154
Гостей: 154
Користувачів: 0
 Література, реферати, бланки
Головна » Файли » Шкільні твори » Українська література

Життєва філософія Мотрі та Явдохи (за романом Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»)
25.11.2015, 21:42

УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА

 

УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 70-90 PP. XIX СТ.

 

ПАНАС МИРНИЙ, Б. ГРІНЧЕНКО

 

ЗРАЗКИ ТВОРІВ

Життєва філософія Мотрі та Явдохи (за романом Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»)

У романі Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» діє понад чотириста персонажів, але жоден із них не загубився у великій масі, адже письменникам вдалося кожного з них наділити виразними індивідуальними рисами характеру. Кожен герой сповідує свою життєву філософію, яка або збігається із життєвими ідеалами чи устремліннями інших, або йде з ними врозріз. Але на сторінках книги вони живуть поруч, спілкуються, взаємодіють, а отже, допомагають читачам краще зрозуміти характери та уподобання одне одного. Але якщо одним персонажам ми співчуваємо чи симпатизуємо, то інші можуть викликати у нас зневагу та осуд. Та так і має бути, бо таким чином ми пізнаємо життя, формуємо свої життєві цілі й переконання, складаємо уявлення про добро і зло.

Таку роль у романі виконують індивідуалізовані образи матерів Чіпки та Галі — Мотрі та Явдошки. У романі вони є образами-антиподами.

Образ Мотрі — один із найтрагічніших образів жінки-матері в українській літературі. Ця бідна затуркана селянка все життя чекала щастя, але так і не діждалася його. Вона не зазнала тепла родинного вогнища, не відчула турботи й ніжності

збоку єдиної дитини, єдиної надії — Чіпки. Часто Мотря переживала такі ситуації, що, здається, життя починає налагоджуватися, але раптом — одна неприємна несподіванка за одною.

Так сталося з її заміжжям, із земельним наділом, зі способом життя, який обрав Чіпка. Але Мотря не впадала у відчай, вона попри все не втрачала надії на краще.

Найбільшою трагедією Мотриного життя було розбійництво Чіпки, його небажання жити й працювати чесно. Вихована на кращих традиціях народної моралі, Мотря не просто засуджує ганебне заняття сина, вона як може бунтує проти нього. Для Мотрі важливим є поняття честі роду, тому коли ні прохання, ні вмовляння не допомагають, мати йде із власної хати у підсусідки, щоб не бути там, де п’ють і бешкетують, де зневажають її як жінку й стару людину, йде, щоб не благословляти своєю присутністю неприйнятний для неї спосіб життя і добування грошей.

Психологічно переконливо вмотивовує письменник останній крок матері, яка, не знісши кривавого розбійництва сина, викриває його злочин. Вбивство Чіпкою та його товаришами родини козака Хоменка переповнило чашу терпіння Мотрі. Коли до неї по допомогу звертається єдина вціліла із цієї сім’ї дівчинка, то мати, не вагаючись і миті, користуючись законами народної моралі, яких вона дотримувалася все своє життя, заявляє на сина у волость, викриваючи його злодіяння.

Чому Мотря так вчинила? Бо зрозуміла, що тепер їх син не зупиниться ні перед чим, навіть перед гріхом матеревбивства. Він переступив межу, звідки не повертаються назад. І мати зупиняє убивцю.

Цей вчинок Мотрі свідчить про перемогу добра над злом, народної моралі над філософією тих, хто вважає, що сам для себе створює закони.

Зовсім іншою постає перед нами Явдошка. Дитя соціального дна, вона ще напівдитиною призвичаїлася до крадіжок, а потім і до торгівлі красою й тілом, стала армійською повією. Коли її краса почала потихеньку в’янути, вона зустріла Максима, якому вже набридла військова служба і хотілося якось облаштувати своє життя. Зіграли весілля, народилася донька Галя. Але ставши дружиною й матір’ю, Явдошка не піднялася вище від рівня здеградованої особистості соціального дна. Вона навіть не намагалася приміряти на себе роль турботливої матері та дружини, яка вболіває за долю чоловіка. Максимове розбійництво, постійна пиятика були до вподоби Явдосі. Вони з Максимом навіть єдину доньку просто продають за випивку Сидорові, не поцікавившись, чи згодна Галя.

Коли після смерті Максима Явдоха переселяється в хату до зятя, то намагається повернути, його до розбишацького товариства, до пиятики, робить усе, щоб знеславити Мотрю. Вона егоїстична натура, яка дбає лише про задоволення власних потреб і навіть не розуміє, що можна в житті бажати чогось іншого. Можливо, вона і любить Галю, але вбачає щастя зовсім не в тому, в чому бачить його її дочка.

Явдоха — це людина, для якої нічого святого у житті немає. Вона зневажає чесних трудівників. Найголовніше для Явдохи — нажива і прибуток. А яким шляхом здобуте те багатство, їй байдуже.

Мотря та Явдошка — протилежні типи. І не через соціальну нерівність, а через життєву філософію, яку вони сповідують. А хто із них має рацію, показало життя. Шкода тільки, що Явдошка не дожила до цього дня. Можливо, щось би змінилося в її поведінці?

Категорія: Українська література | Додав: vladzyo | Теги: Життєва філософія Мотрі та Явдохи (, як ясла повні?»)
Переглядів: 230 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Copyright MyCorp © 2017
Безкоштовний хостинг uCoz

ТУТ МОЖЕ БУТИ ВАША РЕКЛАМА