Середа, 18.10.2017, 14:13
ТОП-каталог
Головна Мій профільРеєстрація ВихідВхід
Ви увійшли як Гість · Група "Гості"Вітаю Вас, Гість · RSS

Меню сайту
Реклама

Реклама в Интернете


Реклама в Интернете
Пошук
Категорії розділу
Українська література [295]
Українська мова [71]
Зарубіжна література [34]
Реклама
Форма входу
RSS
RSS
Реклама

Наше опитування
Оцініть сайт
Всього відповідей: 248
Друзі сайту
Украинский портАл Яндекс цитирования
Статистика

Онлайн всього: 154
Гостей: 154
Користувачів: 0
 Література, реферати, бланки
Головна » Файли » Шкільні твори » Українська література

Возвеличення материнської любові у поезії М. Вороного «Легенда»
27.11.2015, 05:19

УКРАЇНСЬКА ДРАМАТУРГІЯ І ТЕАТР 70-90-Х РОКІВ XIX СТОЛІТТЯ

 

М. ВОРОНИЙ, ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ

 

ЗРАЗКИ ТВОРІВ

Возвеличення материнської любові у поезії М. Вороного «Легенда»

Наш відомий поет Микола Кіндратович Вороний увійшов в історію української культури як людина талановита й усебічно обдарована. Своє призначення він вбачав у тому, щоб дбати про збагачення скарбниці української літератури, про щасливе життя рідного народу, який він хотів бачити високоморальним, гуманним, благородним і духовно красивим. Ці погляди він відобразив і в своїх творах.

Особливо хвилює читачів поезія «Легенда», яка сюжетом наближається до балади. Звертається у ній поет до розкриття теми материнської любові. Мати — це найрідніша людина в нашому житті. Про любов дітей до матері і матері до своїх дітей написано безліч творів, але висновок із них завжди один — любов до матері є тим найсвятішим почуттям, що робить людину людиною і дає їй відчуття щастя й духовної сили. Любов до матері наснажує й захищає від багатьох нерозумних учинків. Але не всі це розуміють і, буває, легковажать. Що ж може статися з такими людьми?

Саме над цим питанням і розмірковує М. Вороний у баладній пісні «Легенда», в основі якої — старовинний народний переказ. Письменник розповідає трагічнуйповчальну історію про серце матері, в якому любов до своєї дитини і почуття всепрощення живуть вічно.

Хлопець покохав уперше в житті. Сильно та віддано. А красуня вирішила перевірити силу його почуття до себе доволі жорстоко: попросила принести їй серце його матері. Три дні юнак мучився, серце йому краяло від почуття любові до матері та до дівчини. Врешті-решт зробив вибір: уночі, «як кат», вирвав у матері з грудей її живе серце і поніс його їй, єдиній і коханій:

 

Ось-ось добігає, не чуючи ніг...

Та раптом спіткнувся і впав на поріг.

Ой леле! — і впав на поріг.

І серденько неньчине кров’ю стекло,

І ніжно від жалю воно прорекло...

Ой леле! воно прорекло...

Востаннє озвалось до сина в ту мить:

«Мій любий, ти впав... Чи тебе не болить?!

Ой леле! — тебе не болить?»

Востаннє мати звертається до свого сина, який позбавив її життя, але в її словах не чується докору, тільки турбота про свою кровинку. Так, для матері завждиїї дитина найкраща, любляче серце матері безкорисливе, воно готове простити найтяжчий гріх. А от чи простить себе нерозумний син? Чи зможе почуватися щасливим навіть поряд з тією, заради якої вчинив як справжній злодій? Питання риторичне.

Сюжет про любляче серце матері належить до найдавніших. У різних народів, у різних письменників він інтерпретується по-різному. Але завжди у творі возвеличується свята материнська любов, з якою ми сильніші, захищені та впевнені в правильності своїх вчинків.

Категорія: Українська література | Додав: vladzyo | Теги: Возвеличення материнської любові у
Переглядів: 679 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Copyright MyCorp © 2017
Безкоштовний хостинг uCoz

ТУТ МОЖЕ БУТИ ВАША РЕКЛАМА