Відображення краси природи в поезії М. Рильського «Осінь - маляр із палітрою пишною» - Українська література - Шкільні твори - Література, реферати, бланки - ТОП-каталог
Субота, 03.12.2016, 14:37
ТОП-каталог
Головна Мій профільРеєстрація ВихідВхід
Ви увійшли як Гість · Група "Гості"Вітаю Вас, Гість · RSS

Меню сайту
Реклама

Реклама в Интернете


Реклама в Интернете
Пошук
Категорії розділу
Українська література [295]
Українська мова [71]
Зарубіжна література [34]
Реклама
Форма входу
RSS
RSS
Реклама

Наше опитування
Чи підтримуєте ви "Харківські угоди" Януковича-Мєдвєдєва
Всього відповідей: 169
Друзі сайту
Украинский портАл Яндекс цитирования
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
 Література, реферати, бланки
Головна » Файли » Шкільні твори » Українська література

Відображення краси природи в поезії М. Рильського «Осінь - маляр із палітрою пишною»
22.11.2015, 23:47

5 КЛАС

 

УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА

 

РІДНА УКРАЇНА. СВІТ ПРИРОДИ

 

С. ВАСИЛЬЧЕНКО, Т. ШЕВЧЕНКО, К. МАЛИЦЬКА, Б.-І. АНТОНИЧ, Е. ГУЦАЛО, ОЛЕНА ПЧІЛКА, М. РИЛЬСЬКИЙ, М. ВІНГРАНОВСЬКИЙ

 

ЗРАЗКИ ТВОРІВ

Відображення краси природи в поезії М. Рильського «Осінь - маляр із палітрою пишною»

Головний герой поезії М. Рильського «Осінь — маляр із палітрою пишною» — осінь. Вона прийшла на землю, щоб все осипати «красою розкішною». Де вона проходить зі своєю «палітрою пишною», там відбувається чудо. Ніби за велінням чарівної палички одягається у барвисті шати ліс, радує око рожевими, золотистими, червоними кольорами.

Це буяння фарб викликає світлий настрій. Відчувається щира закоханість митця в природу рідного краю.

Щоб сприйняти осінь як живу, поет знаходить такі слова, що ніби чуєш і бачиш струнку золотоволосу дівчину із фарбами й пензликом у руках, у яскравому жовто-червоному вбранні, заквітчану вінком із айстр, жоржин та кленового листя. Ось вона махнула пензлем — і навколо все змінилося. Задоволена побаченим, золотокоса красуня «ніжно сміється до вітру», і зачаровані тим сміхом листочки починають танцювати вальс. Вони, підхоплені легеньким, ще теплим вітерцем, легко кружляють в осінньому танку і врешті, заморені й розпашілі, лягають на землю спочити. А осінь напуває їх сріблястими росами й закутує в пелену туману, щоб їм було затишніше. А в срібно-блакитному повітрі тихесенько дзвенить пісня павутини бабиного літа. І все це відчуваєш завдяки чарівним словам поета.

Поезія прекрасна. Вона дивує вмінням поета тонко підмічати зміни в природі і вражає тим, що, читаючи, відчуваєш свою єдність з природою, з рідною землею.

Категорія: Українська література | Додав: vladzyo | Теги: Відображення краси природи в поезії
Переглядів: 127 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Copyright MyCorp © 2016
Безкоштовний хостинг uCoz

ТУТ МОЖЕ БУТИ ВАША РЕКЛАМА