«В бур’янах» - повість про безталанне дитинство Тараса - Українська література - Шкільні твори - Література, реферати, бланки - ТОП-каталог
Субота, 03.12.2016, 14:37
ТОП-каталог
Головна Мій профільРеєстрація ВихідВхід
Ви увійшли як Гість · Група "Гості"Вітаю Вас, Гість · RSS

Меню сайту
Реклама

Реклама в Интернете


Реклама в Интернете
Пошук
Категорії розділу
Українська література [295]
Українська мова [71]
Зарубіжна література [34]
Реклама
Форма входу
RSS
RSS
Реклама

Наше опитування
Оцініть сайт
Всього відповідей: 247
Друзі сайту
Украинский портАл Яндекс цитирования
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
 Література, реферати, бланки
Головна » Файли » Шкільні твори » Українська література

«В бур’янах» - повість про безталанне дитинство Тараса
22.11.2015, 23:37

5 КЛАС

 

УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА

 

РІДНА УКРАЇНА. СВІТ ПРИРОДИ

 

С. ВАСИЛЬЧЕНКО, Т. ШЕВЧЕНКО, К. МАЛИЦЬКА, Б.-І. АНТОНИЧ, Е. ГУЦАЛО, ОЛЕНА ПЧІЛКА, М. РИЛЬСЬКИЙ, М. ВІНГРАНОВСЬКИЙ

 

ЗРАЗКИ ТВОРІВ

«В бур’янах» - повість про безталанне дитинство Тараса

Мрією С. Васильченка було написати великий твір про життя великого кобзаря Тараса Шевченка. Та, на жаль, він встиг закінчити тільки першу частину — повість «У бур’янах». У ній письменник розповідає про безталанне дитинство славного сина України.

Як відомо, народився Т. Шевченко у кріпацькій родині. Батьки тяжко працювали на панщині, а малого Тараса доглядала старша сестра Катерина, про яку Шевченко зберіг теплі спогади на все життя. Сама ще дитина, якій хочеться погратися, Катря посадить малого в бур’яні в ямку й біжить до подруг, запевняючи себе, що з братиком нічого не трапиться. А воно, мале, дивиться навколо, розглядається, адже навкруги стільки цікавого. Тільки ввечері згадає Катря про Тараса. Біжить шукати, а він уже й сльози всі виплакав, її чекаючи.

Та ось уже підріс Тарас і самостійно мандрує селом. Скрізь побуває: і в сусідському саду, і біля ставка, й у млині, і на козацькій могилі. Та найцікавіше йому в бур’янах. Тут він і Кармелюк, і гайдамака. Тут його воля та його власть.

Виростав Тарас спостережливим, допитливим, цікавим до всього нового. Десь почув він про те, що є на краю світу стовпи, які небо тримають, і туди сонце щовечора йде спати. І пішов шукати те місце. А потім образно розповідав братові й сестрі про свої мандри.

Дуже любив слухати Тарас кобзарів, лірників, розповіді діда Івана про Запорожжя, про Коліївщину. Недаремно батько жартував, що буде з нього другий Кармелюк, натякаючи на синову непокірність.

Великим горем стала для хлопця смерть матері. Батько одружився вдруге й взяв вдову з трьома дітьми. Вона одразу незлюбила Тараса, бо він її не слухав, був непокірним. А після смерті батька й зовсім Тарасові у своїй хаті життя не стало. Втік у найми до дяка, жив упроголодь, завжди брудний, у рваному одязі. Тільки й жаліла сироту сестра Катерина. А більше ніхто й не згадував про нього, не турбувався. Та терпів Тарас знущання п’яного дяка, бо навчання манило його, розумів, що воно дуже важливе, що треба вчитися. І добився свого. Життя загартувало його вдачу, навчило терпіти й наполегливо простувати до своєї мети.

Категорія: Українська література | Додав: vladzyo | Теги: «В бур’янах» - повість про безталан
Переглядів: 156 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Copyright MyCorp © 2016
Безкоштовний хостинг uCoz

ТУТ МОЖЕ БУТИ ВАША РЕКЛАМА