УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА

СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ

В. СОСЮРА, Б. ОЛІЙНИК, В. ПІДПАЛИМ, І. МАЛКОВИЧ

ЗРАЗКИ ТВОРІВ

Психологічні портрети персонажів з вірша «Ринг» Б. Олійника

Ліричним героям Бориса Олійника завжди властиве «філософське осягнення подвигу, вирішального вчинку життя, готовності до офіри в ім’я непоганьбленої довіри й віри в людину», писала поетеса Світлана Йовенко. Ліричний герой поезіїІ. Олійника «Ринг» є прикладом цього твердження.

У вірші «Ринг» чотири індивідуальних образи і один колективний. Це — ліричний герой, його супротивник, рефері (суддя), секундант. Колективний образ — натовп — глядачі. Поезія розповідає про незвичний і несправедливий боксерський двобій. Поєдинок без правил.

На ринзі ліричний герой буде битися не з супротивником, а з ворогом. Ми, сучасні глядачі, вже звикли до боїв без правил, але двобій у вірші «Ринг» не з них: це звичайний боксерський поєдинок з трьох раундів, але його незвичність у тому, що v ньому правила існують лише для ліричного героя, тому що його життєвими цінностями є честь і справедливість. Це засвідчує влучна метафора «Крокує Честь — мій секундант». Підтримує героя його Секундант: він «у роздягальні лишив рушник на видноті», що свідчить про його віру у перемогу ліричного героя. (Секундант може викинути на ринг рушник, якщо бачить небезпеку для життя свого підопічного. Цей жест означає, що бій припиняється і боксер визнає свою поразку.)

Ліричний герой розуміє, що його супротивник-ворог буде діяти проти правил, і його дії спрямовані не на перемогу, а на фізичне знищення героя:

Він буде бить мене, як схоче:

І знизу, й справа, і згори.

І нижче пояса.

Герой розуміє, що ворог не зупиниться і перед ударом в серце: «Мені вцілятиме ісправа під серце зважений удар». Тому, як молитву, він повторює: «Не пропустить удару в серце, Не пропустить... Не пропустить...».

Боксеру, для якого «честь... секундант», зрозуміло, що у цьому двобої на боці його ворога і продажний рефері, і натовп. Але ця обставина не змінює його життєвої позиції і рішучості все стерпіти в жорстокім герці і, коли його ворог «зведе і правицею свинець» для останнього удару, обрушити на нього свій, «з лівої удар», після якого вже не знадобляться лікарі.

Ворог героя, бундючний, нахабний і безкарний, що порушує правила, впевнений у тому, що переможців не судять, кладе для певності свинець у праву рукавицю. Він у змові з рефері, його підтримує секундант, якого автор влучно характерної епітетом «хижий» і порівнянням з вороном. Ворог ліричного героя — публіки владар, адже влаштовує шоу, заради якого публіка збирається. І заради цього тонший на підступи і порушення правил. Ворог розраховує на ниці інстинкти натовпу, який перетворюється на безжального дикого звіра (реве, як тур). Він готовий добити суперника, якого заганяє в кут, ударом, підсиленим свинцем, без жодних докорів сумління.

Вірш побудовано на основі антитези: для ліричного героя головними життєвими цінностями є честь і справедливість, йому протиставлено інших персонажів — боксера-супротивника й рефері, яких поет характеризує епітетами «хижий», «продажний», «хитрий», порівняннями «як лисиця», «наче миша» тощо. Навіть удари супротивників протиставляються: ворог б’є з правої руки, а наш герой — з лівої. За допомогою антитези поет висловлює свої людські симпатії та життєву позицію: відчайдушно боронити власні ідеали, людську гідність і честь. Розкрити ідею твору допомагають психологічні характеристики героїв твору.