Променистий національний дух (за віршем «Писанки» Ігора Калинця) - Українська література - Шкільні твори - Література, реферати, бланки - ТОП-каталог
Середа, 07.12.2016, 00:55
ТОП-каталог
Головна Мій профільРеєстрація ВихідВхід
Ви увійшли як Гість · Група "Гості"Вітаю Вас, Гість · RSS

Меню сайту
Реклама

Реклама в Интернете


Реклама в Интернете
Пошук
Категорії розділу
Українська література [295]
Українська мова [71]
Зарубіжна література [34]
Реклама
Форма входу
RSS
RSS
Реклама

Наше опитування
Чи підтримуєте ви "Харківські угоди" Януковича-Мєдвєдєва
Всього відповідей: 170
Друзі сайту
Украинский портАл Яндекс цитирования
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
 Література, реферати, бланки
Головна » Файли » Шкільні твори » Українська література

Променистий національний дух (за віршем «Писанки» Ігора Калинця)
01.02.2016, 21:13

Променистий національний дух (за віршем «Писанки» Ігора Калинця)

Український поет Ігор Калинець народився 1939 року на Львівщині. Він навчався у Львівському університеті, складав вірші, і переслідувався радянською владою «за антирадянську агітацію і пропаганду». Тому відбував покарання на Уралі та в Забайкаллі. Повернувся до Львова він тільки у 1981 році.

Його перша книжка віршів «Вогонь Купала» з'явилася друком у 1966 році, наступні твори письменника тривалий час були відомі із «самвидаву» і тільки у 1991 році видані за кордоном удвох томах: «Пробуджена муза» та «Невольнича муза». У тому ж таки 1991 році в Україні з'явилася книжка вибраного «Тринадцять аналогій», за яку автора удостоєно Національної премії України імені Т. Г. Шевченка. Остання його книжка — «Слово триваюче». Вона вийшла в 1997 році. У доробку письменника є книжки і для дітей: «Книжечка для Дзвінки» (1991).

Поезія Ігоря Калинця надзвичайно яскрава і самобутня. У ній пульсує і промениться національний дух, вона випоєна живлющими соками рідної землі. Душа просто не може залишатися байдужою, коли до неї торкаються вірші цього поета. У них — пам'ять нашої історії та роду, українська духовна спадщина. У них живуть воєдино злиті язичництво і християнство. Коли читаєш поезію І. Калинця «Писанка», то неначе відчуваєш якесь казкове проміння. З'являється такий ясний спогад, нібито сам перед святим Великоднем стежиш, як

Виводить мама дивним писачком

 

 

По білому яйці воскові взори.

 

 

Мандрує писанка по мисочках

 

 

Із цибулинним золотим узваром.

 

 

І вже не прості писанки лежать перед очима, а «ясні сонця», схожі на «дивовижний світ». Таким, яким він буває тільки в дитинстві, коли все здається чарівним:

...буяють буйно квіти у росі,

 

 

олені бродять в березневім соці.

 

 

Може, це навіяно символом самої писанки, бо вона означає пробудження природи, початок нового никлу життя, його «дитинство». Адже дитинство і писанка дуже близькі між собою своєю духовністю. Тому так бентежить цей вірш і примушує прочитати його не один раз.

Але найбільш вражає образ матері, яка дала життя поетові. З її рук у «Писанці» виходять народжені її талантом «згустки сонця». Адже мати — це початок усього на землі. Вона народжує людину, запалює в ній чистий вогонь духовності і краси. Тієї святої писанкової краси, яку оспівав і возвеличив у своїй поезії Ігор Калинець. 1 назавжди закарбовується у пам'яті казковий символ: «ясні сонця» — писанки у натруджених маминих долонях.
Категорія: Українська література | Додав: vladzyo | Теги: Променистий національний дух (за ві
Переглядів: 30 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Copyright MyCorp © 2016
Безкоштовний хостинг uCoz

ТУТ МОЖЕ БУТИ ВАША РЕКЛАМА