Образи руських князів у творі - Українська література - Шкільні твори - Література, реферати, бланки - ТОП-каталог
Субота, 10.12.2016, 23:23
ТОП-каталог
Головна Мій профільРеєстрація ВихідВхід
Ви увійшли як Гість · Група "Гості"Вітаю Вас, Гість · RSS

Меню сайту
Реклама

Реклама в Интернете


Реклама в Интернете
Пошук
Категорії розділу
Українська література [295]
Українська мова [71]
Зарубіжна література [34]
Реклама
Форма входу
RSS
RSS
Реклама

Наше опитування
Чи підтримуєте ви "Харківські угоди" Януковича-Мєдвєдєва
Всього відповідей: 170
Друзі сайту
Украинский портАл Яндекс цитирования
Статистика

Онлайн всього: 2
Гостей: 2
Користувачів: 0
 Література, реферати, бланки
Головна » Файли » Шкільні твори » Українська література

Образи руських князів у творі
24.11.2015, 12:22

УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА

 

УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ

 

З ДАВНЬОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

ЗРАЗКИ ТВОРІВ

Образи руських князів у творі

В центрі уваги давньоруського епосу — воїн. Це цілком зрозуміло: Держава лише формувалася, часто за рахунок військових походів, коли відвойовувалися землі пращурів, коли виникала необхідність ці землі захищати.

Основний тягар військових походів падав на плечі простого воїна, але найбільшу цінність у поході становили воїни, які могли спланувати тактику і стратегію бою, повести за собою інших, використати свій військовий талант заради загальної справи. Серед таких — князь Ігор. Найбільшу увагу автор «Слова...» приділяє саме йому.

Для автора князь — справжній лицар, який вважає, що краще вмерти від меча, ніж потрапити в полон, ставить на перше місце почуття воїнської честі. Ігор молодий, запальний та відважний. Але він через свою молодість необачний: нехтує попередженням — сонячним затемненням.

Герой не корисливий: Ігор із всієї здобичі після першої перемоги над половцями взяв для себе тільки бойові знаки ворога. Князь сповнений благородства. Наприклад, під час вирішальної битви він в розпалі бою «заворачает» полки на допомогу брату Всеволоду.

Автор ставиться до Ігоря з любов’ю і симпатією, називає його соколом, сонцем. Коли Ігор потерпів поразку, смутком охоплює всю природу, всю Русь, що є доказом співчуття автора Ігорю, отже, симпатії. Виявляє автор своє співчуття до князя, й розповідаючи про втечу і повернення Ігоря з полону.

Однак автор і засуджує егоїстичну політику Ігоря, яка вела до міжусобиць, що підривали міць Батьківщини, її благополуччя: «Се моє, а то моє же». Саме подібна позиція лежить в основі поведінки і характеру Ігоря: вона привела його до поразки і полону, наповнила «Кіев тугою, а Чернигов напастьми» і «тоска розлияся по Руской земли». Гірка поразка Ігоря -- це розплата за його егоїзм і самовпевненість.

Заслуга автора в тому, що він зобразив князя Ігоря не як ідеал, а як звичайну людину — з її мужністю, безстрашністю і з її вадами. Саме цим приваблює персонаж і автора, і читачів.

Такий самий підхід застосовує автор, зображуючи князя Всеволода.

Автор явно симпатизує герою, бачить в ньому сміливого воїна, здатного захистити рідну землю. Підносячи його мужність, винахідливість, благородство, автор в той же час засуджує героя за безросудливість, необачність, егоїзм.

Дуже важливим образом твору є Князь Святослав.

Святослав у «Слові...» змальовується як глава всієї Руської держави, мудрий державний діяч і організатор захисту Вітчизни, талановитий воєначальник, який в XII столітті зумів об’єднати Русь і розгромити половецьке військо.

Автор «Слова...» ідеалізує Святослава, змальовує його як основного виразника загальноруської єдності, як втілення ідеї необхідності спільних дій проти половців. Ця патріотична ідея знайшла найсильніший вияв у «золотому слові» Святослава.

В «Слові...» є й образи інших князів. Автор називає імена Романа Волинського, Рюрика Ростиславовича, Всеволода Суздальського, Ярослава Осмомисла Галицького та інших. Кожен з них характеризується дуже стисло, але автору вдається підкреслити їх індивідуальні особливості. Він розповідає більше про позитивні риси князів, ніж про негативні, гіперболізує їх військові подвиги, їхню могутність і славу. Наприклад, про велику кількість воїнів і зброї князів автор повідомляє так: Всеволод Суздальський може Волгу веслами розкропити, а Дон шоломом випити, Ярослав Осмомисл, батько Ярославни, сильніший від угорського короля. У цій гіперболізації автор передає свої мрії про сильну владу на Русі, про необхідність спільного захисту Руської землі.

Отже, образи князів, з симпатією змальовані автором «Слова...», свідчать про його прагнення звеличити не лише руську землю, а й тих, хто її захищає.

Категорія: Українська література | Додав: vladzyo | Теги: Образи руських князів у творі
Переглядів: 52 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Copyright MyCorp © 2016
Безкоштовний хостинг uCoz

ТУТ МОЖЕ БУТИ ВАША РЕКЛАМА