Народна пісня — душа народу Твір-опис - Українська література - Шкільні твори - Література, реферати, бланки - ТОП-каталог
Субота, 03.12.2016, 14:32
ТОП-каталог
Головна Мій профільРеєстрація ВихідВхід
Ви увійшли як Гість · Група "Гості"Вітаю Вас, Гість · RSS

Меню сайту
Реклама

Реклама в Интернете


Реклама в Интернете
Пошук
Категорії розділу
Українська література [295]
Українська мова [71]
Зарубіжна література [34]
Реклама
Форма входу
RSS
RSS
Реклама

Наше опитування
Чи підтримуєте ви "Харківські угоди" Януковича-Мєдвєдєва
Всього відповідей: 169
Друзі сайту
Украинский портАл Яндекс цитирования
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
 Література, реферати, бланки
Головна » Файли » Шкільні твори » Українська література

Народна пісня — душа народу Твір-опис
28.11.2015, 15:05

ТВОРИ З РОЗВИТКУ МОВЛЕННЯ

 

 

Народна пісня — душа народу

 

 

Твір-опис

Українська мова дуже співоча, в ній багато лагідних і яскравих слів. А хто вчить нас першим словам? Звичайно, наші мами. Вони — найдорожчі люди у житті кожного з нас. Навіть коли, ми стаємо дорослими, ми завжди пам'ятаємо мамин голос, мамині руки, мамині очі. І слова маминої колискової:

Ой, біжи, біжи, досадо,

 

 

не вертай до хати.

 

 

Не пущу тебе колиску

 

 

синову гойдати.

 

 

Припливайте до колиски,

 

 

лебеді, як мрії,

 

 

Опустіться, тихі зорі,

 

 

синові під вії.

 

 

Багато колискових пісень створив український народ. Але кожна мама має свою улюблену колискову пісню:

Будуть пташки прилітати

 

 

Та й будуть співати,

 

 

Дитиноньку малесеньку

 

 

Будуть присипляти.

 

 

Лагідний материн голос засіває дитячу душу любов'ю до людей, до природи, до усього живого, навчає шанувати працю і цінувати близьких. Якби не мамина пісня, яким сумним було б наше життя.

Ой ну, люлі, люлі

 

 

Налетіли гулі,

 

 

Сіли на колисці

 

 

В червонім намисті.

 

 

Стали думать і гадать,

 

 

Чим дитину дарувать:

 

 

«Подаруймо сонки-дрімки,

 

 

Сонки-дрімки в колисоньки,

Добрий розум в голівоньку...

 

 

Колискові здавна були найчарівнішими піснями і привертали увагу письменників і поетів. Адже всі вони зростали під материнську колискову пісню. І чи не саме ця колискова вклала в їхні душі спроможність творити, чи не сила материнської пісні дала змогу розвивати їх талант:

Коли м'який,

 

 

ласкавий тихий вечір

 

 

Лягає спати у траву шовкову,

 

 

Сон ніжний землю обійма за плечі —

 

 

Тоді я чую неньки колискову.

 

 

Або:

 

 

Мене там мати сповивала,

 

 

І сповиваючи, співала,

Свою нудьгу переливала

 

 

В свою дитину.

 

 

Як справжня жінка, Леся Українка також була небайдужа до тепла колискових пісень. І спробувала написати свою:

 

 

Місяць яснесенький

 

 

Промінь тихесенький

Линув до нас.

 

 

Спи ж мій малесенький,

 

 

Пізній-бо час.

 

 

Захоплювалися цим жанром і композитори С. Гулак-Артемовський, І. Колесса, К. Квітка. Повиростають діти, покинуть батьківську домівку, підуть своїм шляхом по життю, будуть у них свої діти, але назавжди залишиться у їхніх душах найніжнішою мелодією чарівна, сповнена безмежної любові та ласки, мамина колискова пісня, в якій і радість, і біль, і тривога, і надія, і найсвятіша любов материнська:

Дні дитинства, наче плин води...

 

 

Проліта дитинство, та у спадок

 

 

Зостається материна пісня,

 

 

повна згадок,

 

 

Пам'ять зостається назавжди!
Категорія: Українська література | Додав: vladzyo | Теги: Народна пісня — душа народу Твір-оп
Переглядів: 58 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Copyright MyCorp © 2016
Безкоштовний хостинг uCoz

ТУТ МОЖЕ БУТИ ВАША РЕКЛАМА