Музичність поетичних образів Павла Тичини - Українська література - Шкільні твори - Література, реферати, бланки - ТОП-каталог
Субота, 03.12.2016, 14:35
ТОП-каталог
Головна Мій профільРеєстрація ВихідВхід
Ви увійшли як Гість · Група "Гості"Вітаю Вас, Гість · RSS

Меню сайту
Реклама

Реклама в Интернете


Реклама в Интернете
Пошук
Категорії розділу
Українська література [295]
Українська мова [71]
Зарубіжна література [34]
Реклама
Форма входу
RSS
RSS
Реклама

Наше опитування
Оцініть сайт
Всього відповідей: 247
Друзі сайту
Украинский портАл Яндекс цитирования
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
 Література, реферати, бланки
Головна » Файли » Шкільні твори » Українська література

Музичність поетичних образів Павла Тичини
30.01.2016, 06:09

Музичність поетичних образів Павла Тичини

Однією з головних особливостей чудової поезії II. Г. Тичини було його світосприймання через музику. Коли читаєш його твори, здається, що музика супроводжує кожен рядок поезій, а потім ще довго живе в душі, хвилює і радує. Про те, як поет був закоханий у музичні теми, як володів майстерністю перекладати красу людей, велич часу, красномовно свідчать його твори: поема — симфонія «Сковорода», фуга «Шуми, епоха наша!», реквієм «Похорон друга», «Дума про трьох Вітрів», «Пісня про гармонію», пісня-ноктюрн «Ви знаєте, як липа шелестить», вірші збірки «Сонячні кларнети», «Музичний ранок в консерваторії», кантата «Марії Заньковецькій».

Яскравим прикладом поєднання слова і музики є його поезія «Сонячні кларнети».

 

 

Збірка «Сонячні кларнети» в 1918 році стала етапною подією в українській літературі. Л. Новиченко назвав її «одним із наймузикальніших творінь у світовій поезії».

Світ «Сонячних кларнетів» сповнений дзвінких і пастельних барв та звуків. Світлові і звукові барви творять світлову музику сонячних кларнетів, які, за визначенням одного із дослідників П. Тичини А. Ніковського, нагадують «щось подібне до довгих блискучих трембіт в руках янголів... Кларнети — це сурми світла, космічного ритму, трембіти, зіткані з проміння».

Серед цих віршів особливе місце посідає «Арфами, арфами...», як виняткове явище в художній літературі. Цей вірш полонить музичністю, майстерним перекладом ліричного змісту на мову музики. Тичинова арфа нібито сповнює ніжністю, мелодійністю, рядки потихесеньку зачаровують. Вона звучить протягом усього твору і м'яко омузичує всі слова. Навіть слова «сміх», «плач», «думи», «засмучена» сприймаються як уявні мелодії, що визначають зміст задумливого поетичного твору.

У ньому також чутно мажорне звучання, різноманітне за кольоровими відтінками: «арфами золотими», «квітами — перлами», «ніжнотонними думами», «плач... перламутровий», «поточки, як дзвіночки» та інше.

 

 

Вражаюча сила гармонії вірша «Арфами, арфами...» полягає у поєднанні слова і звукових образів, у чіткому ритмі, у композиційному ладі. Цьому підпорядковане й симетричне розміщення рядків, початок кожного куплета з паузою, позначено тире, а саме: «Арфами, арфами», «Думами, думами», «Стану я, гляну я», «Любая, милая». Такі словосполучення нагадують головну тему, фіксують душевні порухи ліричного героя.

Арфами, арфами —

 

 

Золотими, голосними обізвалися гаї

 

 

Самодзвонними:

 

 

Йде весна,

 

 

Запашна,

 

 

Квітами — перлами

 

 

Закосичена.

 

 

Своєрідність стилю П. Тичини виявляється не тільки в замилуванні природою весни, а й у глибоких роздумах, які вводять нас у чарівну весняну музику:

Думами,думами —

 

 

Наче море кораблями,

 

 

переповнилась блакить

 

 

Ніжнотонними...

 

 

Чарівна музика твору «Арфами, арфами» така ж сонячна, життєрадісна, сповнена тими ж глибокими настроями, якими відзначається вся поезія Павла Григоровича Тичини.
Категорія: Українська література | Додав: vladzyo | Теги: Музичність поетичних образів Павла
Переглядів: 25 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Copyright MyCorp © 2016
Безкоштовний хостинг uCoz

ТУТ МОЖЕ БУТИ ВАША РЕКЛАМА