Мета життя М. Старицького - «душею і думкою послужить рідному народові» - Українська література - Шкільні твори - Література, реферати, бланки - ТОП-каталог
Субота, 10.12.2016, 23:22
ТОП-каталог
Головна Мій профільРеєстрація ВихідВхід
Ви увійшли як Гість · Група "Гості"Вітаю Вас, Гість · RSS

Меню сайту
Реклама

Реклама в Интернете


Реклама в Интернете
Пошук
Категорії розділу
Українська література [295]
Українська мова [71]
Зарубіжна література [34]
Реклама
Форма входу
RSS
RSS
Реклама

Наше опитування
Чи підтримуєте ви "Харківські угоди" Януковича-Мєдвєдєва
Всього відповідей: 170
Друзі сайту
Украинский портАл Яндекс цитирования
Статистика

Онлайн всього: 2
Гостей: 2
Користувачів: 0
 Література, реферати, бланки
Головна » Файли » Шкільні твори » Українська література

Мета життя М. Старицького - «душею і думкою послужить рідному народові»
25.11.2015, 21:45

УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА

 

УКРАЇНСЬКА ДРАМАТУРГІЯ І ТЕАТР 70-90-Х РОКІВ XIX СТОЛІТТЯ

 

І. КАРПЕНКО-КАРИЙ, М. СТАРИЦЬКИЙ

 

ЗРАЗКИ ТВОРІВ

 

Мета життя М. Старицького - «душею і думкою послужить рідному народові»

Свій шлях він обрав свідомо. М. Старицький — представник того покоління української інтелігенції, яке надихало мужнє слово Т. Шевченка: Від Кобзаря вони перейняли любов до Батьківщини і бажання самовіддано служити їй. У Київському університеті, де навчався М. Старицький, було багато студентів, які горіли ідеєю незалежності України. Серед них був і Михайло Старицький, потомок древнього князівського роду, який веде своє генеалогічне дерево від Рюриковичів. Виходець із поміщицької родини, майбутній письменник свідомо обирає шлях служіння знедоленому народові, віддає цій справі всього себе.

Старицький увійшов в українське культурне життя як людина високоосвічена та всебічно обдарована. Сучасники знали, що письменник завжди був там, де цього потребувала національна справа.

М. Старицький був активним організатором театральної справи в Україні. Він сприяв становленню та розвитку українського професійного реалістичного театру, якому віддав понад десять років. Він був і керівником, і режисером трупи, з якою побував у багатьох містах — у Києві, Харкові, Одесі, Москві, Петербурзі, Варшаві. Як ніхто інший, Старицький дбав про умови життя працівників театру. Часто використовував власні кошти для того, щоб обновити декорації чи створити новий хор або оркестр. Постійно дбав про розширення репертуару. Недарма Іван Франко назвав письменника «батьком українського театру», відзначивши його видатну роль у становленні й розвитку вітчизняної драматургії.

Відомий Старицький і як видатний драматург. Його перу належить двадцять чотири закінчені драматичні твори, з них тринадцять оригінальних, а решта — переробки п’єс та інсценізації прозових творів інших авторів, наприклад, «Тарас Бульба» та «Сорочинський ярмарок» М. Гоголя, «Ніч під Івана Купала» О. Шабельської, «Циганка Аза» І. Крашевського та ін.

М. Старицький разом з видатними драматургами М. Кропивницьким та І. Карпенком-Карим був творцем соціальної драми.

Письменник — відомий культурний діяч. Громадсько-культурною роботою М. Старицький активно почав займатися з 1871 р. Разом з М. Лисенком письменник організовує Товариство українських сценічних акторів, завдяки якому було поставлено багато вистав. Особливим успіхом користувалася музична комедія Різдвяна ніч», створена за мотивами творів М. Гоголя.

Активно митець працював і в очолюваному П. Чубинським Південно-Західному відділі Російського географічного товариства.

Відомий М. Старицький і як белетрист.. У його творчому доробку близько шістдесяти прозових творів., М. Старицький — зачинатель жанру історико-пригодницького роману в Україні. В історичних романах письменник звертається до зображення боротьби українського народу за своє визволення, починаючи з середини XVIIі майже до середини XIX століття. Напевно, не буде помилкою стверджувати, що в Україні XIX століття М. Старицький був одним з небагатьох письменників, який докладно знав історію свого краю.

Великого значення надавав письменник перекладам. Він вважав, що це «найцінніший труд у добу виховання мови», адже переклад не тільки знайомить з культурними надбаннями інших народів, а й сприяє збагаченню змісту і форми культури власної. М. Старицький серйозно займався перекладами, про що свідчить кількість перекладених ним творів — понад 200. За часів, коли українська мова переслідувалася і зазнавала гонінь, діяльність М. Старицького на терені перекладів мала також і громадянську та політичну вагу: вона сприяла збереженню та розвитку національної культури.

Відомі переклади М. Старицького — твори В. Шекспіра і Дж.-Г. Байрона, Й. В. Гете і Г. Гейне, В. Гюго й А. Міцкевича, А. Сирокомлі, Ю. Словацького, Г.-Х. Андерсена, сербських поетів, О. Пушкіна, М. Лєрмонтова, М. Некрасова, І. Крилова, М. Огарьова, В. Жуковського. Водночас для російських читачів поет перекладав вірші Є. Гребінки, А. Кримського, Лесі Українки.

У власних поезіях М. Старицький найчастіше художньо розробляв тему України. У його творах звучать мотиви народного безправ’я та злиднів.

У своїх ліричних творах поет відобразив найактуальніші проблеми епохи, його лірика стала взірцем для наступного літературного покоління.

М. Старицький — справжній патріот. Свій талант він поклав на вівтар служінню Україні. Він мріяв про часи оновлення для України, про здобуття нею волі й незалежності, на яку сподівалися багато поколінь українців. Письменник закликає до вивчення історичного досвіду народу, його осмислення і використання. Адже без знання традицій і звичаїв народу неможлива духовна єдність поколінь, формування національної гідності й честі. М. Старицький своє життя присвятив справі відродження України і не зрікся обраного шляху до останнього дня життя.

Категорія: Українська література | Додав: vladzyo | Теги: Мета життя М. Старицького - «душею
Переглядів: 58 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Copyright MyCorp © 2016
Безкоштовний хостинг uCoz

ТУТ МОЖЕ БУТИ ВАША РЕКЛАМА