7 КЛАС

ПРО ДАЛЕКІ МИНУЛІ ЧАСИ

I. ФРАНКО, Т. ШЕВЧЕНКО, А. ЧАЙКОВСЬКИЙ, М. СТЕЛЬМАХ, Г. ТЮТЮННИК

ЗРАЗКИ ТВОРІВ

Карпатська історія про вірне кохання (за повістю І. Франка «Захар Беркут»)

У світі існує багато історій про кохання. Усі вони різні, кожна з них неповторна. Ще одну з таких історій розповів відомий український письменник І. Франко у повісті «Захар Беркут».

Максим Беркут і Мирослава познайомилися за досить незвичних обставин: хоробрий юнак врятував дівчину від величезної ведмедиці. Це було кохання з першого погляду. «Щось солодко защеміло коло серця Мирослави», як побачила вона сміливого і вродливого юнака. І в серці Максима, «смілім і чистім, як щире золото, відразу блиснула щаслива думка». Так у серці кожного спалахнула та іскра, яка й розгорілася у полум’я незгасимого кохання.

Як відомо із змісту твору, Мирослава була донькою боярина Тугара Вовка, але дівчина пройнялася ідеями тухольської громади і стала вірно їй служити. Вона була зовсім іншою, ніж її батько: Мирослава була добрішою, розумнішою, поміркованішою, ніж Тугар Вовк. Може, тому й зрозуміла вона краще тухольців і зробила багато для їхнього порятунку. Тому ті й прийняли її з дорогою душею. Своєю сміливістю й мужністю Мирослава завоювала довіру й повагу Захара Беркута.

Переживши страшні буревії долі, Максим і Мирослава поєднали свої серця після благословення Захара Беркута. їхній союз, за словами Захара, «стане порукою, що народ так само перебуде тяжкі злигодні і не розірве свого сердечного зв’язку з чеснотою й людяним норовом». І життя знову продовжиться.