УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА

НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА

I.КОТЛЯРЕВСЬКИЙ, Г. КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО

ЗРАЗКИ ТВОРІВ

«Енеїда» - енциклопедія українського життя

Світової слави класика української літератури І. Котляревський зажив ще і. життя завдяки двом видатним творам — «Енеїда» та «Наталка Полтавка». Перші друковані відгуки про його твори за кордоном з’явилися 1814 р. У 40-і рокиXIXст. про нього пишуть у Німеччині, Франції. Його ім’я входить до «Історії світової літератури».

Травестійно-бурлескна поема «Енеїда» увібрала в себе давні літературні тафольклорні традиції і стала поворотним пунктом у розвитку красного українського письменства — до розвитку літератури на засадах реалізму й народності.

В «Енеїді» І. Котляревський виявив себе блискучим побутописцем. З окремих яскравих картин, поданих у поемі, з величезної кількості описів, які у ній зустрічаються, перед нами постає виразна картина життя і побуту українського народу XVIII століття.

Звичаї українців, їхні вірування, характерні явища того часу описав письменник, зображуючи бенкети, вечорниці, ворожіння, сцени похорону, поминок, військових занять.

Троянці люблять поспівати. Про що?

Про Сагайдачного співали,

Либонь, співали і про Січ <...>

Полтавську славили шведчину.

Як бачимо, це популярні на той час серед українців історичні народні пісні.

В «Енеїді» зустрічаємо відомості про українські народні танці, ігри, розваги, музичні інструменти, одяг.

Так, на бенкеті у Дідони

Бандура горлиці бриньчала,

Сопілка зуба затина,

А дудка грала по балках;

Санжарівки на скрипці грали,

Кругом дівчата танцювали

В дробушках, в чоботах, в свитках.

За уявленнями античних часів, боги одягалися у ткані золотом мантії, головною їхньою стравою була амброзія, а пили вони винятково нектар. У Котляревського і боги, і царі ходять у звичайному одязі небагатого українського панства; а їдять те, чим здавна славиться українська кухня:

Свинячу голову до хріну

І локшину на переміну,

Потім з підливою індик;

На закуску куліш і кашу,

Лемішку, зубці, путрю, квашу

І з маком медовий шулик.

Цікаво, що в «Енеїді» згадано більше українських страв, ніж у спеціальній праці М. Маркевича «Обычаи, поверья, кухня и напитки малороссиян» (1860 p.).

Не забув Котляревський і про улюблені жанри народної творчості, такі як легеням та казки. У поемі згадується кобиляча голова, скатертина-самобранка, чоботи-скороходи. А на Енеєвому щиті зображено цілі сюжети популярних народних казок.

Були бляховані в персонах

Іскусно, живо, без числа,

Котигорох, Іван Царевич,

Кухарчич, Сучич і Налетич

Услужливий Кузьма-Дем’ян.

Кощій з прескверною ягою,

І дурень з ступою новою,

І славний лицар Марципан.

«Енеїда» багата етнографічно точними відомостями про численні предмети і явища побуту, про різноманітну зброю, територіально-географічне походження piчних предметів.

Це все і дало підставу дослідникам назвати перший твір нової української літератури «енциклопедією народного життя».