Драма української патріотичної молоді під час Другої світової війни (за романом І. Багряного «Огненне коло») - Українська література - Шкільні твори - Література, реферати, бланки - ТОП-каталог
Середа, 07.12.2016, 00:55
ТОП-каталог
Головна Мій профільРеєстрація ВихідВхід
Ви увійшли як Гість · Група "Гості"Вітаю Вас, Гість · RSS

Меню сайту
Реклама

Реклама в Интернете


Реклама в Интернете
Пошук
Категорії розділу
Українська література [295]
Українська мова [71]
Зарубіжна література [34]
Реклама
Форма входу
RSS
RSS
Реклама

Наше опитування
Чи підтримуєте ви "Харківські угоди" Януковича-Мєдвєдєва
Всього відповідей: 170
Друзі сайту
Украинский портАл Яндекс цитирования
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
 Література, реферати, бланки
Головна » Файли » Шкільні твори » Українська література

Драма української патріотичної молоді під час Другої світової війни (за романом І. Багряного «Огненне коло»)
27.11.2015, 05:44

ЕМІГРАЦІЙНА ЛІТЕРАТУРА

 

Е. МАЛАНЮК, І. БАГРЯНИЙ

 

ЗРАЗКИ ТВОРІВ

Драма української патріотичної молоді під час Другої світової війни (за романом І. Багряного «Огненне коло»)

Уперше роман «Огненне коло» з’явився 1953 року у Німеччині у видавництві «Україна». Задуманий він був як перша частина великого роману. «Огненне коло» має підзаголовок: «Повість про трагедію під Бродами».

В основу твору покладено реальні історичні події: у 1944 році на Львівщині біля міста Броди в бою з Червоною Армією загинуло близько чотирьох тисяч вояків дивізії СС «Галичина» із 7000, які брали участь у битві. Ця дивізія мала зупинити головний наступ радянських військ поблизу Бродів-Зборів. До цього часу ми не знаємо всієї правди про ці військові формування в Україні за часів війни. Більшовицька пропаганда усіх вояків дивізії називала зрадниками, фашистськими прислужниками. Зараз говорять про те, що вони були патріотами, які хотіли звільнити українську землю від усіляких окупантів, що діяльність цієї дивізії була лише частиною довготривалої та складної визвольної боротьби українців. Істина, як завжди, десь посередині. Єдине, що не викликає сумніву — це те, що віру в краше, яку мали безвусі хлопці, що вступили до «Галичини» з патріотичних міркувань(які, так само як герої Багряного, марширували містом, сповнені «жадобою небувалого подвигу» задля людей, які благословляють їх, осипають квітами, йшли на схід, як на свято, а попереду — жорстока реальність), під Бродами вони втратили: свята віра була знівечена та потоптана як з боку Радянського Союзу, так і з боку фашистської Німеччини. Це й було національною трагедією українців.

І.Багряний розповідає про це так.

Картини війни автор здебільшого змальовує через переживання, емоції, почування, уявлення Петра — головного героя твору, командира, сильної особистості, яка намагається витримати усі труднощі війни і не зламатися морально. До «Галичини» юнака привела жага подвигу, бажання вибороти незалежність України. Та поступово ейфорія витісняється іншими почуттями. Юнак усвідомлює, що літери «СС» негативно сприймаються населенням, адже асоціюються з каральними діями німців проти мешканців захоплених територій. Та й для Петра військова уніформа цього підрозділу не просто огидна, а насамперед страшна, і юнак погоджується її одягти тільки задля вищої мети, сподіваючись, що коли два хижаки — червоний (Радянський Союз) і коричневий (фашистська Німеччина) — втратять силу в останньому двобої, українська дивізія зможе здобути перемогу й посприяти побудові своєї держави. Такі самі думки були й в інших молодих борців за щастя рідного народу. Ось чому під час передислокації на фронт хлопці співають стрілецьких пісень, рядки з яких автор використав і в епіграфі твору («Хлопці ж бо то хлопці, як соколи!..»), підтверджуючи спадкоємність поколінь, і лише згодом помічають, що їх запланували використати винятково як гарматне м’ясо.

Наступні епізоди твору — це розповідь про крах «вищої мети» Петра. Ось автор показує безпорадність українських хлопців у мундирах ворога в епізоді, коли німці відбирають коней у співвітчизників, українських селян, яких вони захистити не можуть, тому що самі потребують захисту; ось Петра пронизує страшний здогад, що «Галичину» з недовченими кадрами було кинуто на безглузду загибель не випадково, а «спеціально, щоби винищити, щоби їхні мрії утопити у їхній власній крові», «ніби ті мрії було розгадано та й не допущено до їх здійснення»: «організовувати дивізію було кому, але відстояти її від глуму та від запланованої, злочинної віддачі на масакру не виявилося сміливця». В «Огненному колі» дуже добре зображено, як оточенців з дивізії «Галичина» бомблять не тільки радянські літаки, а й німецькі.

У Петра є друг, Ромця Пелех із Дрогобича, «непереможний оптиміст» і романтик. Синьоокий Ромця у творі є носієм ідеї національного визволення України. Він, як і Петро, мріє про ті часи, коли обидва вороги впадуть знесилені, а «вийдуть вони — юні, свіжі, сталево зорганізовані й здисципліновані, і розгорнуться на всю силу...». Хлопець назавжди залишається носієм цих мрій. І коли він знову випадково у військовій круговерті зустрічається зі зневіреним Петром, той хапається за нього, як за соломинку. Тим самим автор нагадує читачеві про національну ідею. Роман символізує високу мету визволення.

Роман і Петро — представники молодого покоління, яке, наслідуючи традиції українського народу, його мрії та сподівання, прагнуть відродити державність країни, але обирають для цього через свою молодість хибний шлях. Занадто пізно приходить усвідомлення того, що хибний ідеал гірший від відсутності ідеалу, а підсолоджена брехня — від гіркої правди.

Категорія: Українська література | Додав: vladzyo | Теги: Драма української патріотичної моло
Переглядів: 103 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Copyright MyCorp © 2016
Безкоштовний хостинг uCoz

ТУТ МОЖЕ БУТИ ВАША РЕКЛАМА