До якої суспільної проблеми привертає увагу Олесь Гончар образом Володьки Лободи? (За романом «Собор») - Українська література - Шкільні твори - Література, реферати, бланки - ТОП-каталог
Середа, 07.12.2016, 00:56
ТОП-каталог
Головна Мій профільРеєстрація ВихідВхід
Ви увійшли як Гість · Група "Гості"Вітаю Вас, Гість · RSS

Меню сайту
Реклама

Реклама в Интернете


Реклама в Интернете
Пошук
Категорії розділу
Українська література [295]
Українська мова [71]
Зарубіжна література [34]
Реклама
Форма входу
RSS
RSS
Реклама

Наше опитування
Чи підтримуєте ви "Харківські угоди" Януковича-Мєдвєдєва
Всього відповідей: 170
Друзі сайту
Украинский портАл Яндекс цитирования
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
 Література, реферати, бланки
Головна » Файли » Шкільні твори » Українська література

До якої суспільної проблеми привертає увагу Олесь Гончар образом Володьки Лободи? (За романом «Собор»)
27.11.2015, 06:02

ПРОЗА ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XX СТОЛІТТЯ

 

ОЛЕСЬ ГОНЧАР

 

ЗРАЗКИ ТВОРІВ

До якої суспільної проблеми привертає увагу Олесь Гончар образом Володьки Лободи? (За романом «Собор»)

Олесь Гончар — яскравий і самобутній талант. Його проза поетична, лірико- психологічна. Із сторінок його творів видно автора — митця, чутливого до нового, до проблем віку, до того, що вимагає втручання гострої письменницької думки.

У своєму романі «Собор» Олесь Гончар торкається багатьох проблем — філософських, історичних, морально-етичних, екологічних. Автор ставить перед читачами, своїми сучасниками й нащадками, філософські питання: який слід в історії свого народу вони залишили? З яким почуттям тебе спом’януть?

До якої суспільної проблеми привертає увагу автор образом Володьки Лободи?

У своїй статті «Собор у риштованні» Є. Сверстюк, характеризуючи образ Володьки, пише: «Лобода — принципово новий характер у нашій літературі: письменник відкрив людину-функцію на грані робота, вільного від людських цілей, позбавленого стійких критеріїв. Ця людина-функція має страшну властивість розкладати цінності — одним дотиком, одним словом. Як в устах у геніального поета чи філософа все набирає вищого смислу, значення, світла й енергії життя, так у Лободи, навпаки, все розпадається, розкладається й гасне...»

Так, саме образ Володьки Лободи викликав найбільше занепокоєння у гонителів роману. По-перше, дехто з високопоставлених осіб упізнав себе в образі Лободи; по-друге, через цей персонаж автор реалізував образ системи з її моральними та духовними «цінностями». І зробив це абсолютно точно. Олесь Гончар звертає увагу читачів на принципи кадрової політики в державі: Володька Лобода став «висуванцем» не завдяки здоровій конкуренції, а винятково через свої кар’єристські здібності. Стежачи за просуванням Володьки по службовій драбині, переконуємося, що інших у нього просто немає. Душа цього персонажа охоплена «наркотиком владолюбства», «героїном кар’єризму».

Володька, у єстві якого навіки оселився дух руїнництва, браконьєрства, кар’єризму, керує культурою. Несе в маси культуру людина, у якої, за словамикритика Віктора Іванисенка, «немає нічого... позад себе і навколо себе... Ні жінки, ні дітей, ні звичаїв батьківських, ні любові, ні пам’яті...»

В образі Лободи система постала такою, якою була, — цинічною, недоброю, озброєною демагогією, високою фразою. Як людина — це «страшний, підступний і лестивий тип», «єзуїт». Як втілення системи — її «геній», найвища мета якого — «працювати в тому високому головному будинку, де кроки твої гаснуть у килимах», «брати штурмом “Ельбруси життя”». Задля цього він затопить плавні чи, якщо треба, висушить їх, знесе собор чи знайде якісь інші «ідеї». Навіть якщо результатом їх буде руйнування всього, для нього важливе одне — аби на тій руїні возвеличитись самому.

Письменник розкрив суть лободівщини, показав правду про кар’єристів- функціонерів, які за всіх часів були соціально небезпечними. Та й прізвище персонажа теж, мабуть, невипадкове. Адже лобода — це «найпоширеніший бур’ян, що засмічує посівні та городні культури». Автор хоче сказати, що такі, як Володька, не знають і не здатні зрозуміти справжніх цінностей, таких, як доброта, любов, щирість, кохання.

Цим образом Олесь Гончар розвінчує пристосуванців. Володька Лобода не просто новітній руйнівник — він умілий пристосуванець, котрий ладен будь-що догодити вищим ешелонам влади, незалежно від того, який треба буде зробити крок — нищення чи творення. В образі Володьки Лободи автор викриває багатьох володьок, які заради кар’єри здатні навіть «продати» рідного батька, тобто викриваються кар’єристи, лицеміри, пристосуванці, що було досить типовим серед партійних діячів.

Олесь Гончар на прикладі образу Володьки Лободи викриває бездуховність суспільства у 60—70-і pp. XX століття. Створений за аналогією з «христопродав- сгвом», цей образ сприймався в контексті з такими явищами, як денаціоналізація, національний нігілізм тощо, набув у романі історичної глибини. Тому й не динно, що роман спочатку піддали гострій критиці, а потім і зовсім заборонили.

Категорія: Українська література | Додав: vladzyo | Теги: До якої суспільної проблеми приверт
Переглядів: 99 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Copyright MyCorp © 2016
Безкоштовний хостинг uCoz

ТУТ МОЖЕ БУТИ ВАША РЕКЛАМА