Чи варто заради мрії відмовлятися від звичного способу життя? (За притчею І. Липи «В невідому путь») - Українська література - Шкільні твори - Література, реферати, бланки - ТОП-каталог
Субота, 10.12.2016, 23:23
ТОП-каталог
Головна Мій профільРеєстрація ВихідВхід
Ви увійшли як Гість · Група "Гості"Вітаю Вас, Гість · RSS

Меню сайту
Реклама

Реклама в Интернете


Реклама в Интернете
Пошук
Категорії розділу
Українська література [295]
Українська мова [71]
Зарубіжна література [34]
Реклама
Форма входу
RSS
RSS
Реклама

Наше опитування
Чи підтримуєте ви "Харківські угоди" Януковича-Мєдвєдєва
Всього відповідей: 170
Друзі сайту
Украинский портАл Яндекс цитирования
Статистика

Онлайн всього: 2
Гостей: 2
Користувачів: 0
 Література, реферати, бланки
Головна » Файли » Шкільні твори » Українська література

Чи варто заради мрії відмовлятися від звичного способу життя? (За притчею І. Липи «В невідому путь»)
25.11.2015, 21:28

УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА

 

ЛІТЕРАТУРА XX СТОЛІТТЯ

 

I.БАГРЯНИЙ, В. ГЕРАСИМ’ЮК, І. ЛИПА

 

ЗРАЗКИ ТВОРІВ

Чи варто заради мрії відмовлятися від звичного способу життя? (За притчею І. Липи «В невідому путь»)

Напевно всіх, хто населяє землю, можна поділити на дві категорії: тих, у кого ( мрія, і вони шукають шляхів її втілення в життя, і тих, хто особливо не замислюється ні над чим і просто живе. Історія зберегла для нас імена багатьох мрійників, а також їхні винаходи, які служать людям і є ніби пам’ятником таким небайдужим, які, можливо, і згоріли швидко, але досягли мрії. Що вони при цьому відчували? Чи не розчарувалися в тому, чому присвятили найкращі роки свого життя?

Відповіді на ці запитання шукає І. Липа у притчі «У невідому путь». Черепасі героїня твору — живе в мальовничій долині, де багато поживи, де приємно і затишно, де все рідне, знайоме й відоме давно. Щодня споглядаючи ту саму картину навкруги, подруги черепахи просто перестали роззиратися довкола. Черепаха ж була небайдужою, її цікавило, як живуть в інших місцях, там, на далекій горі, де гніздилися ширококрилі орли і звідки вранці випливало ясне сонце, а «ввечері виходив місяць». Вона усвідомлювала, що дістане відповіді на питання тільки тоді, Коли сама власними очима все побачить. І черепаха вирушає в дорогу. Багатьом людям слід було б повчитися в неї наполегливості й рішучості. Важко, ох, як жеважко було долати тяжкий і небезпечний шлях до мрії, та черепаха, чіпляючись, сильними кігтями за кам’янистий грунт, йшла вперто вперед. Бо ж зупинитися чи повернути назад вона не мала змоги, це був би для неї крок до вірної загибе лі. Адже вона могла зірватися з гори і розбитися об каміння чи перевернутися за спину, що для неї було рівнозначно смерті.

День за днем, місяць за місяцем, рік за роком просувалася черепаха вперед, до бажаної мрії. Шлях ставав дедалі небезпечнішим і важчим, дедалі менше траплялося їжі. Сама черепаха постаріла та обросла мохом. Час від часу вона дивилася згори в далеку долину, яку назавжди покинула. Про що вона думала? Які думки роїлися в її голові? Які почуття виникали в її маленькому сміливому серці? Інколи вона, звичайно, бажала б повернутися у ті місця й безжурні ситі дні, але все ж таки мрія досягти місця, де живуть сонце і місяць, підганяла її вперед, підтримувала у хвилини розпачу й зневіри.

Та ось нарешті мрії досягнуто. Черепаха стала на вершечку гори. Автор не описує почуття, які в цей час пережила черепаха. Це було, можливо, розчарування, можливо, розпач чи розгублення. Заради чого, власне, вона пройшла цей шлях? Щоб побачити, що «холоднее сонце стоїть високо-високо, світлий місяць. сходить далеко-далеко, а блакить небесна аж за місяцем і за сонцем...»

Але вчинок черепахи викликає захоплення і повагу. Адже вона — неординарнії особистість, яка не тільки прагнула змін у своєму житті, а й активно працювала над перетворенням мрії на реальність.

Категорія: Українська література | Додав: vladzyo | Теги: Чи варто заради мрії відмовлятися в
Переглядів: 57 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Copyright MyCorp © 2016
Безкоштовний хостинг uCoz

ТУТ МОЖЕ БУТИ ВАША РЕКЛАМА