УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА

УКРАЇНСЬКИЙ ГУМОР ТА САТИРА

В. САМІЙЛЕНКО, О. ЧОРНОГУЗ, ОСТАП ВИШНЯ

ЗРАЗКИ ТВОРІВ

Аналіз вірша В. Самійленка «Патріоти»

Особливу сторінку творчої спадщини Самійленка становлять сатиричні та гумористичні поезії, в яких поет висміює негативні риси земляків-українців, їх неробство та боягузтво, псевдопатріотичне базікання про «високі матерії». До такої тематичної групи належить і його вірш «Патріоти» (1899). Сюжет його простий: двоє хлопців стояли і розмірковували, а точніше базікали, про «долю своєї землі». На словах вони «боронили» права народні, розмовляли «про окремість натури», «давність своєї культури», фантазували про те, як «дійде народ своїх прав». А третій хлопчина стояв собі мовчки, бо «він мовити красно не міг», але щиро вболівав за долю своєї безталанної України.

Вбачались йому патріоти

Із купою слів голосних,

А поруч мільйони голоти,

І темність, і вбожество їх.

Але поет не схвалює і поведінку третього юнака, хоч йому й болить безправне становище народу, його убожество, темнота. Автор вважає, що мало самого лише і співчуття. Справжній патріот той, хто не сидить склавши руки, а бореться за краше життя, захищає народні інтереси. Ця думка й є ідеєю твору.

Поезія написана тристопним амфібрахієм, римування перехресне.

У цьому сатиричному творі автор для показу двох протилежних позицій героїв застосовує антитезу: двоє розійшлися «веселі» — третій «стояв зажуривсь». Авторську позицію яскраво демонструє іронія, з якою Самійленко вживає слово «патріот»: «вбачались йому патріоти із купою слів голосних». Цікавим здається і використання фразеологізмів: «Він докази всі наукові по пунктах як слід розложив»; «так двоє вели язиками роботу для краю свого», «в землю б поліг». Вживання мовних штампів (народні права, розложити по пунктах, вести роботу) героями-лжепатріотами підкреслює скоріше їх вміння «базікати», а не освіченість чи бажання працювати.

Самійленко майстерно застосовує у вірші епітети (широка промова, голосні слова), антитезу (патріоти — мільйони голоти), інверсію (народні права, діло святе), перелічення (гукали й махали руками).

Вірш й досі актуальний, адже країна завжди потребує від кожного її громадянина усіх сил для побудови щасливого життя і забезпечення майбутнього, а не пустих розмов.