Тема: Богдан Хмельницький- славний син українського народу.

                                         ПЛАН.

                1. Вступ.

                2. Розділ І. Початок життєвого шляху.

                3. Розділ ІІ. Визвольна війна українського народу.

                4. Розділ ІІІ. Хмельницький - гетьман України.

                5. Розділ IV. Останні роки життя.

                6. Висновки.

     У середині XVII ст. на арену суспільно-політичного життя Східної та Південно-Східної Європи під акомпанемент гарматного гуркоту рі-шуче виступила мало кому відома до того людина, діяння котрої, за словами одного із сучасників, швидко звернули "на себе очі всіх наро-дів”. А через 10 років по тому вона пішла з життя, будучи - знову ж таки за висловом свідка тодішніх подій -"уславленою між монархами”. Звали цю людину Богдан-Зиновій Михайлович Хмельницький.

     Навколо цього імені ось уже понад три століття нуртують прист-расті, точаться гранично напружені суперечки, під час яких висловлю-ються абсолютно протилежні думки та оцінки. Це й зрозуміло, адже без будь-якого перебільшення можна сказати, що розпочата великим українським гетьманом війна за визволення своєї батьківщини з-під чу-жоземного поневолення і створення національної держави справила серйозний вплив на політичний розвиток Східної і Південно-Східної Європи.

     Щирим захватом, любов’ю, активною підтримкою патріотична ді-яльність Богдана Хмельницького користувалася з боку трудящого лю-ду, січовиків, значної частини козацької старшини та духовенства Ук-раїни. Очоливши боротьбу народних мас проти іноземного панування, за досягнення національної незалежності, він, за свідченням тогочас-них джерел, став для них "руським Мойсеєм”, "рятівником усієї Русі”, "батьком вітчизни”, "відновлювачем віри”. Запорожці називали його "нашим добродієм і господарем”, "найяснішим”, "від Бога даним”, "ве-ликим гетьманом”.

     У вітчизняній історіографії нагромаджено величезний масив літера-тури з проблематики розвитку Визвольної війни українського народу в середині XVII ст. й політики її керівника. Слід наголосити: головна увага в наукових дискусіях навколо подій Хмельниччини зосереджува-лася й досі зосереджується на питанні про роль в історії України дале-ко не найважливішої політичної спадщини Богдана Хмельницького - договору з Московією 1654 р. Однак при цьому мало хто прагнув з’я-совувати внутрішні й зовнішні чинники, сутнісні мотиви, що зумовлю-вали саме такі, а не інші рішення гетьманського уряду. Вочевидь, цей підхід не можна визнати за об’єктивний в усіх відношеннях. З огляду на реалії нинішнього суспільного життя Української держави вкрай не-обхідно подати на розсуд найширшого громадського загалу гранично правдиву, зважену в усіх деталях, документально обгрунтовану карти-ну тієї конкретно-історичної обстановки, в котрій відбувалося укладен-ня конфедеративного союзу Московії з Україною.

     Ті чи інші вчинки гетьмана та їхні наслідки нерідко оцінювалися апріорно, без урахування конкретно-історичної суспільно-політичної обстановки (на яку, певна річ, мусив зважати будь-хто з тодішніх дер-жавних діячів) та без розуміння специфіки мислення, зумовленої реа-ліями тогочасної епохи. Такий підхід не можна, вочевидь, визнати за слушний, адже про заслуги політика перед історією судять не по тому, чи відповідають його дії сучасним вимогам, а по тому, що вони дали суспільству порівняно з попереднім етапом його розвитку.