ДЖАУФРЕ РЮДЕЛЬ. Мені під час травневих днів - Українська та зарубіжна література - Література - Література, реферати, бланки

ДЖАУФРЕ РЮДЕЛЬ

* * *

Мені під час травневих днів

Приємний щебіт віддалік,

Зринає в пам'яті без слів

Моє кохання віддалік.

Навік я неспокійний став,

І не ростуть квітки між трав,

Як зимно у душі мені.

Я щастя у житті зустрів

В моїм коханні віддалік.

Немає в світі кращих днів

Ні поблизу, ні віддалік!

Коли б я лиш надію мав,

У царство б маврів я помчав,

Обдертий весь, в самотині.

Немає в світі кращих снів —

Примчать до неї віддалік,

І чуть слова її, мов спів,

І розмовлять не віддалік,

А віч-на-віч, щоб не шукав

Я більш її, щоб не страждав,

Щоб другом був її всі дні.

Щоб я від горя не смутнів,

Кохання тішить віддалік.

Далеко до її країв.

Даремно мріять віддалік.

Хоч цілий вік я мандрував,

Але я там ще не бував.

Безжальні думи навесні!

Господь не раз людей жалів.

Святе кохання віддалік!

Та поки що я весь змарнів,—

Про неї мрію віддалік.

О, до прочан би я пристав

І посох би з собою взяв,

Щоб бачить очі неземні!

Коли б господь мене привів

Скоріш до неї віддалік,

Щоб я признатись їй посмів

І більш не мучивсь віддалік,

Щоб кожен кущ і кожен став

Ще кращим біля неї став,

Щоб стали обрії ясні!

На мене жаль, на мене гнів,

Що я кохаю віддалік.

Я чистим принести зумів

Своє кохання віддалік.

Сумним я від кохання став.

Невже святий мене скарав,

Щоб мучивсь я в страшній борні?

Сумним я від кохання став:

Ганьба тому, хто покарав,

Щоб мучивсь я в страшній борні!

Переклад М. Терещенко