Підставами для закриття провадження в справі є: 1) якщо справа не підлягає розгляду в судах (це питання підвідомчості); 2) якщо заінтересованою особою, яка звернулася до суду не додержано порядку позасудового вирішення спору і можливість такого застосування порядку втрачено; 3) провадження закривається, якщо є таким, що набрало законної сили рішення або ухвала суду щодо спору між тими ж сторонами, про той же предмет, з тих же підстав; 4) якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом; 5) якщо сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом; 6) рішення товариського суду, прийнятого в межах його компетенції; 7) в разі укладення угоди про передачу вирішення спору до третейського суду; 8) якщо після смерті громадянина спірні правовідносини не допускають правонаступництва. Перелік підстав є вичерпним і ширшому тлумаченню не підлягає.

Підстави залишення заяви без розгляду (ст.229 ЦПК: 1) якщо заінтересованою особою не дотримано порядку для даної категорії справ; 2) заява подана до суду недієздатною особою; 3) якщо заява подана особою, яка немає повноважень на ведення справи в суді; 4) у випадку повторної неявки позивача, або обох сторін, тобто коли порушені правила ст.172, 173 ЦПК; 5) у разі, якщо спір між сторонами знаходиться на розгляді в іншому суді (за допущення законодавцем альтернативної підсудності).

Відмінність залишення заяви без розгляду і закриття провадження по справі полягає в наступному: 1) у випадку закриття провадження по справі повторне звернення до суду по спору між тими ж сторонами не допускається, але це не стосується наслідків непідвідомчості, суд зобов‘язаний роз‘яснити сторонам до якого юрисдикційного органу вони мають звернутися; 2) у разі залишення заяви без розгляду заінтересована особа має право знов звернутися до суду після усунення умов, які заважали. Суд у всіх випадках завершує всі процесуальні дії мотивованою ухвалою. Такі ухвали можуть бути оскаржені.